Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 752/23818/17
провадження № 61-48596св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
треті особи - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 травня 2018 року у складі судді Ладиченко С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), про припинення зобов`язань за договором поруки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 травня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ "ОТП Банк", який є правонаступником закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк") укладено кредитний договір № ML-B00/096/2008.
В якості забезпечення за кредитним договором між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 26 травня 2008 року № SR-B00/096/2008.
10 грудня 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю/договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набув усіх прав вимоги за кредитним договором № ML-B00/096/2008.
Останнє погашення за кредитним договором здійснювалось у грудні 2009 року. З досудової вимоги від 01 липня 2011 № 19187 убачається, що у ОСОБА_2 існує заборгованість станом на 01 липня 2011 року і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить погасити кредит в повному обсязі, отже саме з цього моменту у банку виникло право на звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості.
Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати зобов`язання за договором поруки від 26 травня 2008 року № SR-B00/096/2008 укладеного між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 припиненими та стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року позов задоволено; визнано припиненим зобов`язання поруки ОСОБА_1 за договором поруки від 26 травня 2008 року № SR-B00/096/2008, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк"; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що зміна зобов`язань по кредитному договору здійснювалася без згоди поручителя. Крім того, ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не надало доказів того, що останнє погашення за кредитним договором здійснено у грудні 2009 року, що тягне за собою пропущення строку пред`явлення вимоги до поручителя щодо виконання ним зобов`язання за договором поруки. Уклавши 10 грудня 2010 року договір уступки права вимоги, ПАТ "ОТП Банк" уступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права вимоги за кредитним договором та договором поруки, що сторонами не заперечувалося. Набувши права вимоги відповідно до вищевказаного договору уступки права вимоги, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" як новий кредитодавець пред`явило 01 липня 2011 року позичальнику ОСОБА_2 досудову вимогу про повне погашення отриманих в кредит коштів, таким чином змінило термін повернення кредиту визначеного пунктом 2 кредитного договору, у зв`язку з чим мало право пред`явити до поручителя право вимоги повернення кредиту протягом 6 місяців. Вказаних дій товариство не вчинило, тому порука вважається припиненою.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду ТОВ "ОТП Факторинг Україна", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про припинення поруки, оскільки суди не дослідили належним чином додаткові угоди до договору поруки, відповідно до яких поручитель погодилася на збільшення обсягу відповідальності за кредитним договором. Зазначає, що останнє погашення заборгованості за кредитним договором мало місце 19 серпня 2017 року, тому необгрунтованим є посилання на досудову вимогу про стягнення заборгованості від 01 липня 2011 року № 19187.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У лютому 2019 року від представника позивача - ОСОБА_4, надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Від інших учасників справи заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що 26 травня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є ПАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір № ML-B00/096/2008. Відповідно до умов вказаного договору банк взяв на себе зобов`язання видати позичальнику 146 880,00 доларів США строком до 24 травня 2018 року із ставкою сплати відсотків за користування кредитом 5,49 % + FIDR з цільовим призначенням придбання нерухомого майна та сплату комісії банку.
У забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором 26 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ "ОТП Банк", укладено договір поруки № SR-B00/096/2008/1, згідно з умовами якого порукою забезпечені вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитними договорами у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі (п. 2.1 договору поруки).
10 грудня 2010 року між ПАТ "ОТП Банк", який є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір факторингу, відповідно до якого банк відступив свої права вимоги заборгованості за кредитним, іпотечним договорами, та укладеними у тому числі з ОСОБА_2 та договором поруки із ОСОБА_1 . Дані обставини сторонами визнані та не оспорюються.
Унаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набуло статусу нового кредитора за договором від 26 травня 2008 року № ML-B00/096/2008, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2
Установлено, що між позичальником ОСОБА_2 та ПАТ "ОТП Банк" укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 05 лютого 2009 року, додатковий договір № 2 до кредитного договору від 25 травня 2009 року, додатковий договір № 3 до кредитного договору від 25 серпня 2009 року, додатковий договір № 4 до кредитного договору від 24 листопада 2009 року, додатковий договір № 5 до кредитного договору від 18 жовтня 2011 року.
Указані зміни до кредитного договору стосувалися як терміну сплати коштів (додатковий договір № 1 пункт 2.1.2.2) так і фіксованої процентної ставки, яка збільшилася із 5,49 % до 7 % (додатковий договір № 2 від 25 травня 2009 року пункт 3.2) та 6,5 % (додатковий договір № 3 від 25 серпня 2009 року пункт 3.1) (додатковий договір № 4 від 24 листопада 2009 року пункт 3.1).
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" як новий кредитодавець направило їй 01 липня 2011 року досудову вимогу про дострокове виконання, протягом 30 днів, своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту 146 640,10 доларів США та 35 616,90 доларів США нарахованих і не сплачених відсотків.
У зв`язку з невиконанням вказаної досудової вимоги позичальником, ТОВ "ОТП Фаторинг" 08 лютого 2018 року подало позовну заяву до Вінницького міського суду до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: 146 640,10 доларів США заборгованості за тілом кредиту та 38 513, 71 доларів США нарахованих та не сплачених відсотків.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.