ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №818/843/16
адміністративне провадження №К/9901/23729/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 (головуючий суддя - О.А. Прилипчук)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 (головуючий суддя - В.Б. Русанова, судді - Н.С. Бартош, Л.В. Курило)
у справі № 818/843/16
за позовом ОСОБА_1
до Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 06.06.2016 № 28-0 "Про звільнення" ОСОБА_1 ;
- поновити її на посаді головного державного інспектора Липоводолинського відділення Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області з 07.06.2016;
- стягнути з Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 138 грн 20 коп.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що наказом відповідача від 06.06.2016 № 28-0 її було звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням штату згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Зазначає, що при її звільненні не було враховано її переважне право на залишенні на роботі, зокрема продуктивність праці та кваліфікацію. Позивачка стверджує, що вона є матір`ю одиначкою, має на утриманні батька - інваліда першої групи та матір - інваліда третьої групи. Вважає, що її звільнення відбулось з порушенням норм трудового законодавства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, позов задоволено. Скасовано наказ Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 06.06.2016 № 28-0 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Липоводолинського відділення Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області. Стягнуто з Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 138 грн 20 коп. Допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Липоводолинського відділення Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 379 грн 00 коп.
4. При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що звільнення позивача відповідачем здійснено незаконно, в порушення вимог статті 184 Кодексу законів про працю України, якою заборонено звільняти одиноких матерів за скороченням штату, а тому наказ Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 06.06.2016р. № 28-0 про звільнення позивача є протиправним.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги той факт, що позивачці при врученні попередження про наступне звільнення 06.04.2016 було запропоновано посаду, яка була у Липоводолинському відділенні Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, однак позивачка від даної посади відмовилась без поважних причин, а отже роботодавцем не порушено вимоги трудового законодавства.
Позиція інших учасників справи
7. У запереченні на касаційну скаргу позивачка з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Роменської об`єднаної державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області.
9. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. ОСОБА_1 з 2005 року працювала в органах державної податкової інспекції, з 2013 року - у Роменській об`єднаній державній податковій інспекції, з 24.01.2014 - на посаді головного державного інспектора Липоводолинського відділення Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області.
11. 06.04.2016 позивачці під підпис вручено попередження про наступне вивільнення, яким ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення із займаної посади 06.06.2016 згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку зі зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності працівників Державної фіскальної служби. Також, позивачу запропоновано наявну тимчасово вакантну посаду головного державного інспектора Липоводолинського відділення Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду основного працівника. Від запропонованої посади ОСОБА_1 відмовилась, про що письмово зазначила у попередженні.
12. 22.04.2016 Роменською об`єднаною державною податковою інспекцією прийнято наказ № 190, пунктом 2 якого, на підставі статей 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України оголошено догану головному державному інспектору Липоводолинського відділення ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків в частині організації роботи при проведенні кампанії декларування (невиконання процедури 3.69.7 функції "Адміністрування податку на доходи фізичних осіб").
13. Наказом Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 06.06.2016 № 28-0 ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора Липоводолинського відділення Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області у зв`язку із скороченням штату згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
16. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 Кодексу законів про працю України).