1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



27 травня 2020 року

м. Київ



Справа № 916/1126/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Ткач І.В.,



за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"



на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Невінгловська Ю.М.)

від 20.09.2019

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Бєляновський В.В., судді - Богатир К.В., Мишкіна М.А.)

від 23.01.2020



у справі за позовом Приватного підприємства "Янтар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про визнання неправомірнім нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод та




ВСТАНОВИВ:



1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.



1.1. 22.04.2019 року Приватне підприємство "Янтар" (надалі - ПП "Янтар", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (надалі - ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", відповідач), в якому просив визнати неправомірною і скасувати застосовану відповідачем до позивача оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахованої плати за скид понаднормативних забруднень у системі каналізації міста Одеси у сумі 18069,92 грн.



1.2. 05.07.2019 позивач подав заяву про зміну предмету позову, просив визнати неправомірним нарахування йому відповідачем 18 069,92 грн плати за скид понаднормативних стічних вод по вул. Генерала Цветаєва, 18, м. Одеса, відповідно до рахунку №504163/64011 від 10.04.2019 згідно з актом про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 19.03.2019.



1.3. Позов мотивовано такими обставинами:



1.3.1. 27.11.2000 між сторонами був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 1586/3, відповідно до якого (у редакції додаткової угоди від 20.08.2013) відповідач надає позивачу, зокрема, послуги з централізованого водовідведення.



1.3.2. 19.03.2019 співробітником філії "Інфоксводоканал" в присутності завгоспу ПП "Янтар" було здійснено відбір стічної води з каналізаційного люку підприємства за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 18, про що складено акт про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод, підписаний представниками обох сторін.



1.3.3. За результатами лабораторних аналізів стічної води абонента за пробами від 19.03.2019, проведених 26.03.2019 випробувальною лабораторією ТДВ "Інтерхім", було виявлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, про що відповідач повідомив позивача листом № 3000/зжо від 01.04.2019.



1.3.4. ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" листом від 11.04.2019 №343/ВК-10 повідомило ПП "Янтар" про необхідність здійснення плати за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізацію м. Одеси у розмірі 18069,92 грн до 22.04.2019 згідно з рахунком на оплату № 504163/64011 від 10.04.2019. До цього листа було додано копію акту про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 19.03.2019, розрахунок понаднормативного скиду та рахунку на оплату.



1.4. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що акт про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 19.03.2019 та протокол вимірювань випробувальної лабораторії ТДВ "Інтерхім" від 26.03.2019 є недопустимими доказами перевищення у стічних водах допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а нарахування відповідачем плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси в сумі 18 069,92 грн є неправомірним, оскільки відповідачем не було виконано вимоги Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, що затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.12.2017 № 316 (надалі - Правила № 316), не враховано показники солей у воді місцевого водопроводу, оскільки показники забруднюючих речовин не скориговані на значення вмісту речовин, що надходять з питною водою, яку постачає відповідач.



1.5. Позивач стверджує, що відповідач неправильно застосував місцеві Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси, що затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 561 від 26.12.2018 (надалі - Правила № 516), оскільки вони суперечать Правилам № 316 і відповідно до договору не передбачено обов`язковість їх виконання.



1.6. Відповідач проти позовних вимог заперечував зазначаючи, що:



1.6.1. нарахована позивачу плата у розмірі 18069,92 грн за скид понаднормативних стічних вод не є оперативно-господарською санкцією, а є платою за скид стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин, тобто платою за надання послуг щодо доочищення понаднормативних забруднень води;



1.6.2. обов`язковими для виробників та споживачів є Правила № 316 та Правила № 561, що регулюють спірні правовідносини щодо скиду стічних вод у міську каналізацію, а не "Керівний нормативний документ. Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Основні положення. КНД 211.1.0.009-94" (надалі - КНД 211.1.0.009-94);



1.6.3. виробник здійснив відбір контрольних проб відповідно до пункту 44 Правил № 516 та склав акт про відбір проб на контрольній хімічний аналіз стічних вод за формою, зазначеною у додатку 5 до цих Правил;



1.6.4. аналіз проб було здійснено незалежною лабораторією ТДВ "Інтерхім", яка має відповідне свідоцтво, і позивач не надав до суду інших лабораторних результатів, які б спростовували відповідні результати аналізу;



1.6.5. виявлені в пробах перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.



2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.



2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2019 позов задоволено. Визнано неправомірним нарахування ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" 18 069,92 грн плати за скид понаднормативних стічних вод по вул. Генерала Цвєтаєва, 18, м. Одеса, відповідно до рахунку № 504163/64011 від 10.04.2019 на підставі відбору проб згідно з актом про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 19.03.2019.



2.2. Суд першої інстанції, керуючись Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка затверджена наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, та враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які сформульовані у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі №920/730/16 та у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.04.2019 у справі № 916/2273/16, зазначив, що додаткова плата за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням є зобов`язанням, що виникає з норм правил та умов договору, а не штрафною оперативно-господарською санкцією, як заходу оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.



2.3. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірним нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод слід задовольнити, оскільки акт про відбір на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 19.03.2019 та лабораторний аналіз, зроблений на підставі неналежно відібраних проб, не є належними доказами, що підтверджують скид стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин, з огляду на відсутність в акті відомостей, що визначені у пункті 9.1 КНД 211.1.0.009-94 та про виконання вимог пункту 7.7. КНД 211.1.0.009-94 щодо відбору проб в окремий посуд для визначення показників із завислих речовин, нафтопродуктів, показників БСК та ХСК.



2.4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2019 у справі № 916/1126/19 залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на користь ПП "Янтар" 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.



2.5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо визнання неправомірнім нарахування відповідачем 18 069,92 грн плати за скид понаднормативних стічних згідно з актом про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 19.03.2019 з тих підстав, що цей акт є неналежним доказом у справі, що підтверджує факт скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин.



2.6. Окремо суд апеляційної інстанції зауважив, що помилкове посилання суду першої інстанції на нормативні акти, які на момент відбору проб 19.03.2019 вже втратили чинність, не вплинули на правильність зроблених судом висновків та на прийняття правильного по суті спору рішення.



3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.



3.1. 29.01.2020 ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 916/1126/19, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову.



3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення норм статті 86 та частини 5 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди безпідставно визнали акт відбору стічних проб від 19.03.2019 неналежним доказом підтвердження скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин, а висновки судів, що недоліки процедури відбору могли вплинути на результати лабораторного аналізу та на достовірність вимірювання концентрацій нафтопродуктів (жирів), завислих речовин у стічних водах, ґрунтуються на припущеннях.



3.3. Скаржник вказує, що судами безпідставно не було враховано, що відповідно до висновків, які викладені у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 904/3681/18 та у постановах Вищого господарського суду України від 04.07.2006 у справі № 15/451-04, від 27.06.2007 у справі № 15/230-06 та від 28.03.2016 у справі № 914/3381/15, підписання представником позивача акту відбору проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод без зауважень та заперечень, підтверджує, що відбір проби було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.



3.4. У касаційній скарзі ТОВ "Інфокс" також посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив положення частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, не скасував судове рішення з тих підстав, що суд першої інстанції неправильно застосував нормативно - правові акти, які на момент виникнення спірних правовідносин вже втратили чинність.



3.5. Крім того, скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним було покладено на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 4 000,00 грн за відсутності належних доказів оплати наданої професійної правничої допомоги.



3.6. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Янтар" заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, залишити без змін. Позиція та доводи позивача в цілому ґрунтуються на висновках, здійснених судами у рішеннях, що переглядаються. Окрім того, позивач посилається також на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що сформульовані у пункті 5.2.4 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2019 у справі № 916/2273/16, у пункті 36 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 920/619/18, у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.10.2019 у справі № 591/1519/15-а, та просить надати правову оцінку цим правовим висновкам у постанові.


................
Перейти до повного тексту