ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12615/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника ліквідатора ТОВ "Екожилбуд-2005" Константінова І.М. - адвоката Гончарук А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020
та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019
у справі № 910/12615/19
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екожилбуд-2005"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 відкрито провадження у справі №910/12615/19 про банкрутство ТОВ "Екожилбуд-2005" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 у справі №910/12615/19 (суддя Омельченко Л.В.) ТОВ "Екожилбуд-2005" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута голову комісії з припинення - Константінова І.М.
Постановою Північного апеляційного господарський суду від 29.01.2020 (колегія суддів: Отрюх Б.В. - головуючий, Поляков Б.М., Грек Б.М.) постанову Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДПС у місті Києві звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарський суду від 29.01.2020, постанову Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19; провадження у справі № 910/12615/19 закрити.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ГУ ДПС у місті Києві доводить, що ліквідаційною комісією боржника не було дотримано приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України, що позбавило органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових коштів та права заявити свої претензії до боржника (за їх наявності) у досудовій процедурі ліквідації.
Заявник касаційної скарги вказує на те, що головою ліквідаційної комісії боржника при зверненні до суду не було подано, а судом першої інстанції не встановлювалось та не витребовувалось доказів подання ліквідатором ТОВ "Екожилбуд-2005" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємств, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, як того вимагає ч. 7 ст. 111 ЦК України.
Крім того, ГУ ДПС у місті Києві у касаційній скарзі наголошує, що суд першої інстанції при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Екожилбуд - 2005" не дослідив факту закриття рахунків боржника в банківських установах, як це передбачено ч. 3 ст. 111 ЦК України.
Разом з тим, заявник касаційної скарги, не погоджуючись з висновками суду про призначення ліквідатором ТОВ "Екожилбуд - 2005" Константінова І.М., який був головою ліквідаційної комісії у досудовій процедурі ліквідації, зазначає, що останній підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до ч. 6 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
З огляду на наведене, ГУ ДПС у місті Києві вважає, що суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Екожилбуд - 2005", а в подальшому - виніс оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві у справі № 910/12615/19 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.03.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2020 касаційна скарга ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19 була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/12615/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19; призначено розгляд справи за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на 20.05.2020 на 14 год. 45 хв.
Від ТОВ "Екожилбуд-2005" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права при повному та об`єктивному дослідженні матеріалів справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ліквідатора ТОВ "Екожилбуд-2005", перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами учасників ТОВ "Екожилбуд-2005" було прийнято рішення про ліквідацію товариства та призначено головою комісії з припинення товариства - Константінова І.М., що оформлене протоколом № 30/03/18 від 30.03.2018.
У вересні 2019 року ТОВ "Екожилбуд-2005" в особі голови комісії з припинення - Константінова І.М. звернулося до суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв`язку з виявленням у ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до проміжного ліквідаційного балансу станом на 27.05.2019, який був затверджений протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Екожилбуд-2005" № 31/05/19 від 31.05.2019, розмір кредиторської заборгованості боржника становить 54 871 604,87 грн.; дебіторська заборгованість відсутня.
Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що відсутність майна, достатнього для розрахунків з кредиторами у підприємства, що ліквідується, підтверджено ліквідаційною комісією актами інвентаризації, даними офіційної звітності та відомостями державних реєстрів прав власності на нерухоме майно, заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, іпотек.
При цьому, за висновком суду, дані проміжного ліквідаційного бухгалтерського балансу боржника та фінансових звітів попередніх періодів підтверджують, що пасиви боржника перевищують активи, що свідчить про його неплатоспроможність.
Встановивши наведені вище обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що надані головою ліквідаційної комісії боржника докази свідчать про недостатність майна ТОВ "Екожилбуд-2005" для задоволення вимог його кредиторів, що є підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони зроблені без належної оцінки всіх обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Екожилбуд-2005" було порушено в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 до 21.10.2019 (далі - Закон про банкрутство).
Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов`язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
При цьому, необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є подання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми саме на момент звернення боржника із відповідною заявою до господарського суду.
Однак, зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається надання судами першої та апеляційної інстанцій належної оцінки поданим головою ліквідаційної комісії боржника доказам на підтвердження всіх передумов для порушення провадження у справі в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно норм ч. ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.