ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1961/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представників учасників справи
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020
(головуючий суддя Лавриненко Л.В., судді Аленін О.Ю., Бєляновський В.В.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2019
(суддя Бездоля Д.О.)
у справі № 916/1961/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам"
до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"
про стягнення 1 870 939,79 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. 10 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашрам" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" про стягнення 3 % річних в сумі 166 246,92 грн та інфляційних втрат в сумі 849 119,38 грн за період з 01.09.2014 по 31.05.2019 за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 1 291 272,75 грн та 3% річних в сумі 176770 грн та інфляційних втрат в сумі 678 803,49 грн - за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 1 937 132,33 грн за період з 01.01.2016 по 30.06.2019.
1.2. В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашрам" посилається на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 у справі №916/2153/17 та від 12.04.2019 у справі №916/52/19, якими з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" стягнуто на користь позивача грошові кошти в сумі 1 291 272,75 грн та 1 937 132,33 грн відповідно.
Позивач наполягає на тому, що Комунальне підприємство "Одесміськелектротранс" ще 01.09.2014 дізналося про користування майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам" без достатніх правових підстав, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 1214 ЦК України, починаючи з цієї дати існує прострочене грошове зобов`язання, підтверджене в подальшому рішеннями Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 у справі № 916/2153/17 та від 12.04.2019 у справі № 916/52/19. Факт існування такої заборгованості є правової підставою для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, у вигляді сплати боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 у справі № 916/2153/17 стягнуто з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам" грошові кошти в загальній сумі 1 291 272,75 грн.
Під час розгляду цієї справи місцевим господарським судом було встановлено, що Комунальне підприємство "Одесміськелектротранс" у період з 01.09.2014 по 31.08.2015 безперервно користувалося нерухомим майном (нежитловими приміщеннями: літ. "И" площею 690 кв. м., розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А/3, та літ. "Ж" площею 379,6 кв. м., розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ашрам".
Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам" доходів від безпідставно набутого майна в порядку, визначеному ч.1 ст. 1214 ЦК України.
Зазначене рішення набрало законної сили з 14.02.2019. Суди встановили, що рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 у справі №916/2153/17 виконано відповідачем у повному обсязі 13.06.2019.
2.2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 у справі №916/52/19 в порядку ч. 1 ст. 1214 ЦК України стягнуто з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам" грошові кошти в сумі 1 937 132,33 грн за користування з 28.12.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 31.12.2016 безпідставно набутим майном (нежитловими приміщеннями: літ. "И" площею 690 кв. м., розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А/3, та літ. "Ж" площею 379,6 кв. м., розташованим за адресою: м. Одеса, вул . Водопровідна, 1-А ), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ашрам".
Рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 у справі №916/52/19 набрало законної сили 01.07.2019. Зазначене рішення на час вирішення місцевим господарським судом спору у цій справі виконано не було.
2.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашрам" вважає, що наявні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача у справі інфляційних втрат та 3 % річних на грошові суми, присуджені до стягнення згідно із зазначеними вище рішеннями судів у справах № 916/2153/17 та №916/52/19, виходячи з кожного місяця, в якому Комунальне підприємство "Одесміськелектротранс" використовувало у своїй господарській діяльності нерухоме майно без достатньої правової підстави, а саме з 01.09.2014 по 30.06.2019.
3. Стислий виклад змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.10.2019 у справі №916/1961/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам" задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" інфляційні втрати в сумі 40 487,53 грн та 3% річних в сумі 11356,12 грн, нараховані на суму простроченого грошового зобов`язання у розмірі 1 291 272,75 грн, за період з 14.02.2019 по 31.05.2019 (суму стягнуто за рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 у справі №916/2153/17).
Суд першої інстанції зазначив про відсутність правових підстав для нарахування інфляційних в сумі 678803,49 грн та 3 % річних в сумі 176 770 грн на грошове зобов`язання у розмірі 1 937 132,33 грн за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 (присуджене до стягнення за рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 у справі №916/52/19), оскільки відповідне судове рішення набрало законної сили 01.07.2019, а розрахунок інфляційних і 3% річних здійснено позивачем станом 30.06.2019.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що судовими рішеннями у справах №916/2153/17 та № 916/52/19 встановлено розмір загальної суми доходів, яку Комунальне підприємство "Одесміськелектротранс" повинно сплатити позивачу за безпідставно набуте майно, але цими судовими рішеннями не встановлено строку виникнення грошових зобов`язань, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашрам" розрахувало помісячно. З огляду на цю обставину, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності нарахування інфляційних та 3% річних на доходи за використання відповідачем приміщень, які належать позивачу, з вересня 2014 року по січень 2016 року.
3.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В цілому погодившись з висновками місцевого господарського суду, апеляційний суд зазначив таке.
Рішеннями Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 у справі № 916/2153/17 та від 12.04.2019 у справі №916/52/19 встановлено розмір та присуджено до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам" суму грошових коштів (доходів) в порядку ч.1 ст. 1214 ЦК України. Разом з тим, встановивши загальний період, за який стягуються відповідні доходи, місцевий господарський суд у жодній зі справ не визначив дати виникнення грошового зобов`язання Комунального підприємства "Одесміськелектротранс", на яке позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати. Отже, попри існування у Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" обов`язку сплачувати грошові кошти за користування майном без достатньої правової підстави таке грошове зобов`язання не є простроченим, а тому застосування негативних наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, є безпідставним.
4. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 в частині відмови у стягненні 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 1819096,14 грн скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити, а саме стягнути з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашрам" суму у розмірі 1487435,34 грн - інфляційних втрат та 331660,80 грн - 3% річних.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.
4.2.1. Суд у справі №916/2153/17 розрахував компенсацію за ст.1214 ЦКУ з 1 вересня 2014 року. У справі № 916/52/19 з 01.09.2015 року. Отже, встановлено, що станом на 01.09.2014 відповідач був обізнаний про безпідставність володіння нерухомим майном позивача та необхідність повернути йому це майно. Тому саме з цієї дати відповідач має сплатити інфляційні втрати та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання.
У зазначеному аспекті скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ч.2 ст.625 ЦК України, ст.1214 ЦК України, а також ч.1 ст.612 ЦК України.
4.2.2. Суди у справах №916/2153/17 та №916/52/19 стягнули з відповідача заборгованість на підставі ч. 1 ст. 1214 ЦК України. Зазначена норма права передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 1214 ЦК України, прострочення грошового зобов`язання виникає з часу, коли відповідач дізнався про користування без достатніх правових підстав таким майном, тобто починаючи ще з 01.09.2014. А не з рішення суду про стягнення у порядку ст.1214 ЦК України, що відбулося лише у 2019 році. Рішення суду, за загальним правилом, не може породжувати зобов`язання грошового характеру, тому що зобов`язання боржника завжди передує судовому рішенню. Рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність. Тобто, починаючи з 01.09.2014 прострочення грошового зобов`язання відповідача вже існувало перед позивачем в силу закону (ч.1 ст.1214 ЦК України), а суди у справах №916/2153/17 та №916/52/19 в подальшому лише підтвердили цю заборгованість.