Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 1-308/11
Провадження № 51- 2326 ск 20
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Наставний В.В., розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ТОВ "Центр Крона" - Акермана О.М. на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 жовтня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року, закрито кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, передбачених ст. 224 ч. 3, ст. 15 ч. 2, ст. 366 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч. 2 КК України, на підставі ст. 49 ч. 1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 224 ч. 3, ст. 15 ч. 2, ст. 366 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч. 2 КК України.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку постанови та ухвали щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки відповідно до ст. 387 ч. 2 КПК України 1960 року її зміст не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК України 1960 року, зокрема: касаційна скарга не містить вказівок на те, в чому саме полягає незаконність постанови та ухвали згідно з вимогами ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року та доводів на обґрунтування цього.
Так, відповідно до ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК України 1960 року).