Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 225/2073/15-ц
провадження № 61-40960св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року в складі судді Зінченко А. С. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року в складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") про припинення дії кредитного договору.
Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2007 року між ним та відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" було укладено кредитний договір №Д002/АА-145.07.2, за умовами якого банк надав йому відновлювану кредитну лінію на загальну суму 13643,56 дол. США терміном по 22 квітня 2014 року включно.
Кредитні кошти надавались на купівлю автомобіля, а саме автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, який у подальшому було передано в заставу банку як забезпечення виконання умов за кредитним договором від 23 квітня 2007 року №Д002/АА-145.07.2, про що свідчить договір застави транспортного засобу №Д002/АА-145/1.07.2, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Загороднюк О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 749.
Крім того, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено заборону на відчуження заставного майна, а саме: автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, про що свідчить витяг ДРОРМ № 35986851.
Зазначав, що у березні 2014 року він погасив зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі (сплачені суми нарахованих відсотків та кредиту).
18 березня 2014 року він звернувся до банку із заявою про надання довідки про повне погашення зобов`язань за кредитним договором, надання довідки в ДАІ для зміни техпаспорту та зняття обтяження в ДРОРМ із заставного автомобіля.
У телефонній розмові було повідомлено, що банк не має можливості задовольнити його заяву у зв`язку з тим, що банк нарахував пеню в сумі 3052,32 дол. США.
19 березня 2014 року він вдруге звернувся із заявою до банку про надання довідки про повне погашення зобов`язань за кредитним договором для надання довідки в ДАІ для зміни техпаспорту та зняття обтяження в ДРОРМ із заставного автомобіля.
За вих. №23-11-б.б/568 від 27 березня 2014 року банк надав відповідь, згідно з якою визначив суму пені станом на 20 березня 2014 року як 3052,32 доларів США. Визначена сума пені є великою, тому він не зміг сплатити визначену суму. У березні 2015 року він звернувся до органів ДАІ з метою розпорядження власним майном автомобілем марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 на свій розсуд. Однак, розпорядитися майном не зміг, співробітник органів ДАІ повідомив про наявність заборони на відчуження даного автомобіля.
Зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором є погашеним достроково, останній платіж був здійснений 13 березня 2014 року, про що свідчить квитанція від 13 березня 2014 року №2032-2 в сумі 784,60 дол. США. Вважав, що відповідно з цієї дати починається розрахунок строку позовної давності для пред`явлення вимог щодо стягнення пені. Позивач має статус особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, отже немає законних підстав для нарахування пені, згідно з Законом № 1669-VII, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду.
Враховуючи вищевикладене та уточнені позовні вимоги, якими змінено предмет позову, ОСОБА_1 просив припинити дію кредитного договору від 23 квітня 2007 року № Д002/АА-145.07.2, укладеного між ВАТ "Родовід банк" та ОСОБА_1 з 13 березня 2015 року, застосувати строки позовної давності для стягнення пені.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано припиненими зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 квітня 2007 року №Д002/АА-145.07.2, укладеним між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що банк з вимогами про сплату пені до ОСОБА_1 в судовому порядку не звертався, тобто підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності немає, проте, встановлений законом річний строк позовної давності, а саме строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо стягнення з позивача пені за кредитним договором сплив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ПАТ "Родовід Банк" подалодо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів ухвалено з порушенням норм матеріального права, за умов неповного з`ясування та недоведеності фактичних обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи та без належної оцінки наданих доказів.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 23 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Родовід Банк" було укладено кредитний договір №Д002/АА-145.07.2, за умовами якого банк надав йому відновлювану кредитну лінію на загальну суму 13643,56 дол. США терміном по 22 квітня 2014 року включно.
Кредитні кошти надавались на купівлю автомобіля, а саме автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, який в подальшому було передано в заставу банку як забезпечення виконання умов за кредитним договором від 23 квітня 2007 року №Д002/АА-145.07.2, про що свідчить договір застави транспортного засобу №Д002/АА-145/1.07.2, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Загороднюк О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 749.
Крім того, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено заборону на відчуження заставного майна, а саме: автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, про що свідчить витяг ДРОРМ № 35986851.
13 березня 2014 року ОСОБА_1 було достроково погашено зобов`язання за кредитним договором від 23 квітня 2007 року №Д002/АА-145.07.2, а саме сплачено тіло кредиту та відсотки, зазначені обставини визнаються сторонами, та підтверджуються письмовими матеріалами справи, а саме розрахунком заборгованості за договором наданим відповідачем, та витягом по рахункам позивача.
Пунктом 3.9 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язався сплачувати Банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої пунктом 1.5. кредитного договору від суми простроченого платежу.
Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди від 01 жовтня 2008 року пункт 3.9. Кредитного договору змінено та встановлено, що позичальник зобов`язується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 відсотків від суми простроченої заборгованості.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 були допущені порушення встановлених кредитним договором строків погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором, банком було нараховано пеню за прострочення виконання зобов`язання згідно умов кредитного договору.
У відповідь банка від 27 березня 2014 року №23-11-6.6/568 на заяву ОСОБА_1 від 18 березня 2014 року зазначено, що довідка про повне погашення заборгованості може бути видана банком після погашення заборгованості за пенею за кредитним договором. Окрім цього, листом повідомлено ОСОБА_1, що його заява про перерахунок пені від 19 березня 2014 року прийнята до розгляду.