Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 173/1607/15-ц
провадження № 61-26178св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року в складі судді Шевченко О. Ю. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року в складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 грудня 2002 року він та відповідач є власниками житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Після отримання спадщини вони не досягли домовленості щодо порядку користування цим майном.
Враховуючи викладене, позивач просив поділити зазначений житловий будинок в натурі по Ѕ частини кожному.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
В порядку поділу спільної часткової власності розділено в натурі житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до Варіанту № 3, запропонованому згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 23 грудня 2016 року № 2167/2168/2169/2170-16, а саме ОСОБА_1 (І співвласнику) виділено квартиру № 1 з такими приміщення в житловому будинку літ. А-1: прим. 1-4 житлова кімната, площею 11,3 кв. м; прим. 1-5 житлова кімната, площею 7,2 кв. м; прим. 1-6 житлова кімната площею 8,1 кв. м; прим. 1-8 коридор, площею 7,0 кв. м, разом площа по квартирі № 1 у житловому будинку літ. А-1 складає 33,6 кв. м; у прибудові літ. Аʼ-1 прим. 1-7 кухня, площею 6,4 кв. м; прим. 1-1 веранда, площею 3,3 кв. м; загальна площа по квартирі № 1 у прибудові літ.Аʼ-1 складає 9,7 кв.м ; 1/2 частини паркану № 4, водопровід № 1, загальною вартістю 55135,50 грн; ОСОБА_2 (ІІ співвласнику) виділено квартиру № 2 з такими приміщення в житловому будинку літ. А-1: прим.1-2 коридор, площею 7,7 кв. м; прим . 1-3 житлова кімната, площею 10,6 кв. м, загальна площа по квартирі № 2 у житловому будинку літ. Аʼ-1 складає 18,3 кв. м; у прибудові літ.Аʼ-1 прим. 1-1 веранда, площею 9,5 кв. м; 1-2 частини паркану № 4, сарай літ. Б-1, сарай літ. В-1, гараж літ. Г-1, загальною вартістю 56 852,50 грн; земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами залишено у спільному користуванні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, врахував відсутність згоди щодо користування спільною власністю між сторонами та технічну можливість поділу вказаного будинку з урахуванням перевлаштувань, та виходячи з того, що позивач, як співвласник, має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, обрав третій варіант поділу, оскільки він більш наближений до рівності часток співвласників.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не оспорює право позивача на частину спірного будинку, проте не погоджується із виділенням йому за третім варіантом висновку судової експертизи від 23 грудня 2016 року, оскільки такий виділ не буде відповідати рівності їх часток у праві власності. Також відповідач зазначає, що в судових рішеннях висвітлена лише позиція позивача і не взята до уваги його позиція щодо суті спору, оскільки суд позбавив його можливості надати свої заперечення. Суд також при виділені часток не зазначив у рішенні суду, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частину будинку вона складає, а також, які підсобні передаються власнику. У рішенні також не визначено у яких долях після поділу житлового будинку було виділено кожному із співвласників у власність.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 25 грудня 2002 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме - житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на указане майно по Ѕ частини зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 жовтня 2015 року та від 18 серпня 2016 року.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 23 грудня 2016 року № 2167/2168/2169/2170-16 експертом було запропоновано три варіанти розподілу спірного майна (а.с. 73-107).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.