Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 408/5048/17-ц
провадження № 61-37195св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 31 січня 2018 року у складі судді Цимбал Ю. Ю. і постанову апеляційного суду Луганської області від 07 травня 2018 року в складі колегії суддів: Стахової Н. В., Луганської В. М., Коротенко Є. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (далі - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит") про стягнення заробітної плати.
Позовна заява обґрунтована тим, що 20 березня 2017 року він був звільнений відповідачем з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, однак всупереч вимог статті 116 КЗпП України ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" не провело із ним повного розрахунку в день звільнення, зокрема, не виплатило: заробітну плату за березень 2017 року у сумі 5 885,63 грн, компенсацію за 70 днів невикористаної відпустки у сумі 20 870,83 грн.
Також, у зв`язку із порушенням законодавства про працю, відповідно до статті 44 КЗпП України, є підстави для отримання ним від ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" вихідної допомоги 26 485,34 грн.
Крім того вважає, що невиплата йому з вини відповідача при звільненні всіх належних працівникові сум надає право на отримання від ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" середнього заробітку (компенсацію) за затримку розрахунку по день фактичного розрахунку.
Просив стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати за березень 2017 року у розмірі 5 85,63 грн; компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 20 870,83 грн; вихідну допомогу у зв`язку із порушенням законодавства про працю у розмірі 26 485,34 грн; компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середньомісячного заробітку (8 828,44 грн на місяць) по день фактичного розрахунку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 31 січня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Луганської області від 07 травня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" перед позивачем по заробітній платі за березень 2017 року та недоведеність матеріалами справи вини ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та належних при звільненні сум у визначені статті 116 КЗпП України строки, а тому підстав вважати порушеними його трудові права на час розгляду справи немає.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 408/5048/17-ц, витребувано її з Біловодського районного суду Луганської області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 квітня 2020 року справу передано Бурлакову С. Ю .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що право на оплату працю є конституційним та його захист гарантується Конвенцією Міжнародної організації праці про захист заробітної плати, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 8, 43, 55 Конституції України, статтею 16 ЦК України та статтями 4, 5 ЦПК України. Судами неправильного встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження та оцінки. Суди попередніх інстанцій необґрунтовано посилалися на звільнення від відповідальності за статтею 617 ЦК України внаслідок непереборної сили. У порушення вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України при розгляді цієї справи судами попередніх інстанцій прийнята до уваги протиправна позиція ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" про відсутність обов`язку здійснити розрахунок із позивачем лише з тих підстав, що він не надав докази виконання трудових функцій.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2018 року ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" подало до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких вказувало, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Зазначило, що унеможливлення виконання ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" зобов`язань перед ОСОБА_1, передбачених статтями 47, 83, 115, 116 КЗпП України, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, актами тероризму на території Луганської області, що є обставинами, які не залежать від волі сторін трудового договору, а також мають надзвичайний і невідворотній характер та є підставою для звільнення ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" від відповідальності.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 з 30 грудня 2011 року працював помічником начальника дільниці у відокремленому підрозділі "Шахтоуправління Червонопартизанське" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", який розташований на тимчасово непідконтрольній Україні території міста Довжанськ (Свердловськ) Луганської області.
Згідно з відомостями трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 запис № 20, позивач 20 березня 2017 року відповідно до наказу № 05к звільнений на підставі статті 38 КЗпП України, за власним бажанням.
Згідно з даними витребуваної з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідки Форми ОК-7, інформація про отримання позивачем, працівником ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", доходу за березень 2017 року не подавалася.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.