Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 760/6017/17-ц
провадження № 61-40401св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" (далі ? ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка") про визнання права на укладення строкового трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з лютого 2003 року він був прийнятий на роботу на посаду артиста-стажиста (ударні інструменти) Національного академічного театру опери та балету України.
Відповідно до наказу № 593-к від 07 вересня 2011 року за результатами конкурсу був призначений на посаду артиста першої категорії симфонічного оркестру.
15 грудня 2016 року йому було вручено повідомлення про зміну з 16 лютого 2017 року істотних умов праці, а саме: зміну безстрокового трудового договору на контракт, з умовами якого рекомендовано було ознайомитися на сайті Міністерства культури України.
Даним повідомленням він також був попереджений про припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України в разі відмови від роботи в нових умовах.
Скориставшись типовою формою контракту, викладеною на сайті, відповідач вніс до запропонованого йому контракту позиції, які його не влаштовували, а саме: в абзаці 2 пункту 2 розділу V було зазначено, що роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством у випадках затримки виплати заробітної плати за умови повного фактичного бюджетного фінансування відповідно до затверджених планом асигнувань обсягів.
Вважає, що це є порушенням його конституційного права на своєчасне отримання грошової винагороди за працю. Крім того, в запропонованому йому тексті контракту були ще ряд позицій, які погіршували його становище, як працівника, з якими він не погодився.
06 лютого 2017 року позивач направив адміністрації театру належним чином оформлений контракт разом з супровідним листом, яким були враховані його інтереси та інтереси театру.
14 лютого 2017 року відповідач надав йому відповідь, де частково погодився з його пропозиціями, які є несуттєвими, а в решті відмовив з посиланням на те, що запропонований ним контракт не відповідає вимогам закону та творчо-виробничій діяльності театру.
15 лютого 2017 року він повторно направив відповідачу ще одну редакцію контракту, яка листом відповідача від 17 лютого 2017 року була відхилена.
20 лютого 2017 року він направив відповідачу третю редакцію контракту, на яку відповідь не отримав, однак отримав повідомлення про майбутнє звільнення в разі неприйняття пропозиції театру про укладення контракту.
Відповідно до наказу № 215-к від 23 лютого 2017 року трудовий договір з ним був припинений на підставі пункту 9 статті 36 КЗпП України та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 955-VIII від 28 січня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури".
Вважає, що адміністрація театру позбавила його можливості укласти контракт, оскільки його три редакції контракту прийняті не були, умови запропонованого адміністрацією контракту погіршують його становище як працівника театру, умови контракту не відповідають вимогам закону.
Просив суд визнати за ним право на укладення строкового трудового договору (контракту) з Національним академічним театром опери та балету України імені Т . Г . Шевченка на умовах, визначених законодавством України, що регулює укладення строкових договорів з урахуванням посади, що він займав на момент припинення з ним безстрокового трудового договору; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14372,64 грн на момент звернення до суду; стягнути з відповідача на його користь 10000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що умови контракту, запропоновані відповідачем для укладення з позивачем, відповідають вимогам закону та не порушують прав позивача.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 760/6017/17-ц, витребувано її з Солом`янського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 квітня 2020 року справу передано ОСОБА_3 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що був порушений порядок прийняття змін до колективного договору, аумови запропонованого адміністрацією контракту, погіршували його становище як працівника, що існували до укладення контракту.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2019 року ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Указувало, що суди правильно врахували, що запропонований відповідачем проект контракту, який не підписав ОСОБА_1, не суперечить нормам трудового законодавства.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 з 03 лютого 2003 року працював у Національному академічному театрі опери та балету України імені Т. Г. Шевченка.
З 07 вересня 2011 року наказом № 593-к переведений на посаду артиста першої категорії.
02 грудня 2016 року відповідачем був виданий наказ № 899-к "Про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП "Національна опера України імені Т. Г. Шевченка", яким повідомлено працівників художнього та артистичного персоналу про зміну істотних умов праці, а саме: зміну форми трудового договору, укладеного між ДП "Національна опера України імені Т. Г. Шевченка" і працівниками художнього та артистичного персоналу, на контракт.
Зобов`язано начальника відділу кадрів і зарубіжних зав`язків у термін до 10 грудня 2016 року вручити персонально під підпис повідомлення про зміну істотних умов праці, у термін до 15 грудня 2016 року одержати письмове підтвердження працівників художнього та артистичного персоналу театру, згодних продовжувати роботу за контрактом.
Наказом № 930-к від 14 грудня 2016 року термін вручення повідомлення про зміну істотних умов праці встановлено до 23 грудня 2016 року, а отримання згоди на продовження роботи за контрактом до 23 лютого 2017 року.
03 грудня 2016 року позивачу вручено повідомлення про зміну істотних умов праці.
З моменту вручення такого повідомлення, ОСОБА_1 запропонований відповідачем контракт не підписав, тричі, а саме 06, 15 та 20 лютого 2017 року направляв свої варіанти контракту, які також не були прийняті відповідачем.
23 лютого 2017 року відповідачем був запропонований позивачу остаточний варіант контракту, який не був підписаний позивачем, про що складено відповідний акт від 23 лютого 2017 року.
Наказом відповідача № 215-к від 23 лютого 2017 року, який був частково змінений наказом № 269-к від 20 березня 2017 року, трудовий договір з позивачем припинений згідно з пунктом 9 статті 36 КЗпП України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.