Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 280/115/17
провадження № 61-48989св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 червня
2018 року в складі судді Щербаченко І. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником кімнати АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 вересня 2010 року.
Вказав, що відповідачі вселилися у кімнату з дозволу попереднього власника на підставі ордеру, виданого Житлово-експлуатаційною дільницею "Житомирсільбуд" та зареєструвалися за зазначеною адресою. Відповідачі у добровільному порядку не знімаються з реєстрації, не є членами сім`ї позивача, а такі дії чинять останньому перешкоди у користуванні його майном.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області
від 11 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не є власником кімнати АДРЕСА_2, тому відсутні підставі для задоволення його позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2016 року, яке набрало законної сили, витребувано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_2 житлову кімнату АДРЕСА_1, тому його вимоги про усунення перешкод у користуванні вказаною квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 13 серпня 2010 року саме позивач є власником спірного нерухомого майна, тому він має право заявляти вимоги про виселення відповідачів.
Відповідачі заявляли в іншому провадженні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13 серпня 2010 року, проте у задоволенні вказаних вимог було відмовлено.
Крім того, ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, проте вона залишена судами поза увагою.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Шуневич Л. І., подали до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що відповідачі тривалий час проживають у спірній кімнаті, а позивач не є власником цього майна, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Інші учасники справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
23 січня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 13 серпня 2010 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_1 кімнату АДРЕСА_3 .
На час вчинення даної угоди у кімнаті були зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області
від 09 листопада 2012 року, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії органу приватизації Коростишівської міської ради Житомирської області щодо видачі розпорядження від 23 грудня 2009 року та свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 2009 року про передачу у власність ОСОБА_7 кімнати
АДРЕСА_1 . Скасовано розпорядження органу приватизації від 23 грудня 2009 року та свідоцтво про право власності на житло від 23 грудня 2009 року про передачу у власність ОСОБА_7 кімнати
АДРЕСА_1 .
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 20 травня
2014 року у справі № 280/400/13-ц, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ОСОБА_1, треті особи - Орган опіки і піклування Коростишівської районної державної адміністрації, Управління міграційної служби у Житомирській області, про визнання договору купівлі-продажу від 13 серпня 2010 року недійсним і застосування наслідків його недійсності.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області
від 14 січня 2016 року в справі № 280/819/15-ц, яке набрало законної сили, витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 житлову кімнату № НОМЕР_1
АДРЕСА_3 .
Під час розгляду справи № 280/819/15-ц встановлено, що ОСОБА_3 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_8 2002 року народження на підставі ордеру вселилися у житлову кімнату
АДРЕСА_1 . У листопаді 2006 року до них вселився ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_9 . З 13 березня 2007 року ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_8 зареєстровані в указаній кімнаті, а з 20 червня 2008 року - ОСОБА_2 .
У подальшому, на підставі вказаного судового рішення у справі
№ 280/819/15-ц відповідачі зареєстрували право спільної сумісної власності на спірне житло.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження