Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 569/7599/16-ц
провадження № 61-26118св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2017 року у складі судді Бердія М. А. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Григоренка М. П., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", Банку) звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 13 листопада 2006 року між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір № 47/06/К-Ф та додатковий договір від 11 липня 2007 року № 1, згідно яких позичальник отримав в кредит
37 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних строком до 12 листопада 2018 року. Вказували про те, що Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а от відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, що підтверджується заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2011 року, яким з позичальника на користь кредитора було достроково стягнуто кредитну заборгованість за вказаним договором. Разом з тим згідно умов кредитного договору позичальник повинен щомісяця відповідно до графіку щомісячних платежів сплачувати кредиторі щомісячні платежі та відсотки за користування кредитними коштами, однак вказаного відповідач після ухвалення судового рішення не робив чим порушив умови кредитного договору. Також зазначали про те, що умовами кредитного договору було передбачено за порушення строків повернення кредиту сплату позичальником Банку пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу. Банк направляв позичальникові претензію про повернення заборгованості по кредиту, яка виникла після ухвалення судового рішення, однак вона виконана останнім не була. Зазначали, що станом на
04 грудня 2015 року сума заборгованості позичальника перед ними становить 18 328,03 доларів США та 23 384,27 грн, з яких: поточну заборгованість за процентами у розмірі 392,59 доларів США, прострочену заборгованість за процентами у розмірі
17 935,44 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності у розмірі 11 756,05 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 11 628,00 грн.
У зв`язку з викладеним Банк просив стягнути з відповідача на користь позивача поточну заборгованість за процентами у розмірі 392,59 доларів США, прострочену заборгованість за процентами у розмірі 17 935,44 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності у розмірі 11 756,05 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 11 628,00 грн, а всього 18 328,03 доларів США та 23 384,27 грн, та стягнути судові витрати в розмірі
7 913,33 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від
13 березня 2018 року, відмовлено у задоволенні позову ПАТ АБ "Укргазбанк".
Судові рішення мотивовані тим, що пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності, тому Банк пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання. Таким чином, порушення прав кредитора та відповідно, момент виникнення права на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, настало 17 березня 2011 року, однак з вимогою про стягнення заборгованості та з даною позовною заявою до суду позивач звернувся лише 14 червня 2016 року, тобто поза межами трирічного строку, передбаченого статтею 261 ЦК України. Отже у задоволенні позову Банку необхідно відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від
17 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від
13 березня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ АБ "Укргазбанк", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами обох інстанцій належним чином не були встановлені обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спірних позовних вимог. Вказують про те, що суди обох інстанцій відмовляючи їм в задоволенні позову помилково застосували до спірних правовідносин позовну давність, зокрема судами неправильно було взято до уваги правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15, оскільки цей правовий висновок слід застосовувати до позовів органів прокуратури направлених на захист права державної власності. Вказують про те, що отримані в кредит кошти вважаються повернутими в момент зарахування грошової суми на їх банківський рахунок або в момент реального повернення отриманих коштів, однак відповідач вказаного не зробив, отримані в кредит кошти Банку не повернув, тому оскаржувані рішення суддів є неправильними. Звертають увагу на те, що вони 29 грудня 2015 року направили позичальникові претензію про повернення спірних кредитних коштів, однак вказані кошти він так і не повернув, тому звертаючись до суду з позовом у червні 2016 року вони не пропустили позовної давності, тому що згідно кредитного договору він діє до 12 листопада 2018 року. На думку Банку, вони мали право нараховувати відповідачу відсотки та пеню за кредитним договором до 12 листопада 2018 року, тобто до закінчення строку дії вказаного договору та його право нараховувати відсотки не могли припинитися у зв`язку з достроковим стягненням всього розміру заборгованості, як зазначили суди в оскаржуваних рішеннях. Вважають, що договірні відносини між Банком та позичальником тривають по даний час, оскільки кредитний договір не розірваний, не оскаржений та не змінений ні сторонами, ні рішеннями судів.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2017 року.
У червні 2018 року справу № 569/7599/16-ц передано до Верховного Суду.
14 квітня 2020 рокуна підставі розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 1078/0/226-20 справу передано судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які ввійшли до складу колегії.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 13 листопада 2006 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" (правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 47/06/К-Ф, додатковий договір від 11 липня 2007 року
№ 1, згідно яких позичальникові було надано кредит в розмірі 37 000,00 доларів США, на строк до 12 листопада 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5% річних (а. с. 5-10).
Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 47/06Л-Ф, згідно з яким в іпотеку було передано двокімнатну квартиру, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2011 року, яке було частково змінене рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року, у справі № 2-2489/11 було задоволено частково позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку грошові кошти: сума кредиту, що стягується достроково - 24 771,00 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом - 4 839,18 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 1 904,18 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 1 860,25 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 6 946,96 грн, а всього: 31 514,36 доларів США та
8 807,21 грн.
У задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено (а. с. 35-36).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року
№ 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.