Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 638/16956/16-ц
провадження № 61-4342св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Кіся П. В., Кружиліної К. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив стягнути з відповідача 40 858,36 грн боргу та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 19 січня 2016 року він уклав з відповідачем договір доручення № 1901/16-1 з терміном дії до 01 червня 2016 року.
Згідно з пунктом 1 вказаного договору "довіритель" доручає, а "повірений" зобов`язується надати консультаційні, інформаційні, маркетингові і посередницькі платні послуги, розмір яких становить 76 598,66 грн, з реклами, поширення, продажу отриманого для цього товару в кількості та номенклатурі, зазначеній в пункті 2 цього договору.
Товар, а також документи на нього на виконання вимог пункту 3 договору він передав ОСОБА_2, що підтверджується видатковою накладною від 19 січня 2016 року № 91.
Відповідач частково сплатив за отриманий товар кошти в розмірі 45 450,00 грн, а решту коштів у розмірі 31 148, 66 грн не сплатив, тобто не виконав умов договору, строк дії якого закінчився 01 червня 2016 року.
Пунктом 6.1 вказаного договору передбачено, що в разі порушення "повіреним" своїх зобов`язань за цим договором "довіритель" має право стягнути з нього неустойку в розмірі 30 % від загальної суми.
Посилаючись на те, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити вказану суму боргу, однак останній повністю ігнорує всі його звернення з цього приводу, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 серпня 2017 року у складі судді Штих Т. В. позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 40 858, 36 грн суми боргу.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, керуючись вимогами статей 526, 611, 615, 625 ЦК України, виходив із того, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності позивачем належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався при зверненні з позовом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 аргументована тим, що банківська виписка про здійснення відповідачем переказу на його (позивача) картку на загальну суму 33 370,00 грн не є належним та допустимим доказом, який підтверджує, що відповідач перерахував ці кошти саме на виконання спірного договору.
Крім того, вважає, що висновок апеляційного суду про те, що договір не містить спосіб, порядок та строки розрахунків і не містить реквізити для зарахування коштів є безпідставним, оскільки відповідач здійснював перерахування коштів за спірним договором і при розгляді справи судом не було встановлено, що укладений між сторонами договір не відповідає вимогам закону.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.
Витребувано із Дзержинського районного суду міста Харкова зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 січня 2016 року сторони уклали договір-доручення № 1901/6-1 з терміном його дії до 01 червня 2016 року.
Відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_1 доручив, а ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання надати консультаційні, інформаційні, маркетингові і посередницькі платні послуги в розмірі 76 598, 66 грн з реклами, поширення, продажу отриманого для цього товару в кількості та номенклатурі, зазначеній в пункті 2 вказаного договору.
Пунктом 2 договору передбачено, що ОСОБА_2 зобовʼязався в рамках даного договору виконати доручення "довірителя" в термін і на умовах, зазначених з "довірителем".
Згідно видаткової накладної від 19 січня 2016 року № 1 постачальник ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 19 січня 2016 року № 1901/16-1 передав, а покупець ОСОБА_2 отримав товар на загальну суму 76 598, 66 грн, у тому числі: систему "Лідомед-Біо" експрес-метод - 3 штуки на загальну суму 29 697,00 грн; прибор "Лідомед-Біо" - 3 штуки на загальну суму 14 514,00 грн; семиступен ССО Х2323522Х - 3 штуки на загальну суму 28 497,00 грн; крем денний для нормальної та комбінованої шкіри, тубу - 25 штук на загальну суму 1 710,00 грн; зубну пасту фітодент, тубу 100 г - 25 штук на загальну суму 900,00 грн; гель для душа для усіх типів шкіри - 25 штук на загальну суму 1 280, 66 грн.
Згідно з випискою публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" по картковому рахунку ОСОБА_2 ІПН: НОМЕР_1 за період з 16 березня 2016 року до 17 червня 2016 року відповідач здійснював перекази на карту ОСОБА_1 через додаток Приват24 грошових коштів на загальну суму 33 370,00 грн.
Відповідно до банківських виписок акціонерного товариства "УкрСиббанк" відповідач перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 45 450,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом, ФОП ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_2 частково сплатив кошти за отриманий товар у розмірі 45 4350,00 грн, а решту коштів у розмірі 31 148,66 грн не сплатив, тобто не виконав умови договору, строк дії якого закінчився 01 червня 2016 року, тому просив його вимоги задовольнити.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.