Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 390/2041/17
провадження № 61-48388св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі судді Пасічника Д. І. від 14 листопада 2017 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Авраменко Т. М., Письменного О. А., від 13 листопада 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Заяву обґрунтовано тим, що на підставі рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2015 року виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у сумі 194 869,06 грн, а також судових витрат у сумі 1 948,49 грн. 30 березня 2016 року за заявою стягувача відкрито виконавче провадження. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер боржник ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_1 .
Враховуючи викладені обставини, заявник на підставі частини першої статті 378 ЦПК України 2004 року та частини пʼятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" просив суд замінити сторону виконавчого провадження з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2017 року, залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, заяву ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/390/381/15 (390/883/15-ц) від 02 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії в сумі 194 869,06 грн, а також судових витрат у сумі 1 948,69 грн, з боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 проживала разом з боржником у виконавчому провадженні ОСОБА_2 до дня його смерті та є його спадкоємцем, а тому наявні правові підстави, передбачені частиною першою статті 378 ЦПК України 2004 року, для заміни сторони виконавчого провадження правонаступником.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що норми Закону України "Про виконавче провадження" зобовʼязують державного виконавця закрити виконавче провадження у разі смерті боржника-фізичної особи, а тому висновок судів про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником є неправильним. Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає вчинення державним виконавцем дій щодо встановлення кола спадкоємців після смерті боржника у виконавчому провадженні. Питання щодо задоволення майнових вимог особи, яка вважає себе кредитором особи, яка померла, вирішуються в порядку, визначеному статтями 1281, 1282 ЦК України.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2015 року задоволено позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з останнього на користь банку заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії в сумі 194 869,06 грн, а також судові витрати у сумі 1 948,69 грн.
На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчий лист від 02 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 вказаної суми заборгованості, а постановою державного виконавця від 30 березня 2016 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню цього судового рішення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
З повідомлення Кіровоградської районної державної нотаріальної контори від 05 січня 2017 року № 05/01-16 вбачається, що від дружини спадкодавця ОСОБА_3 та від доньки спадкодавця ОСОБА_4, які постійно проживали разом із спадкодавцем, надійшли заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . На підставі заяви дружини померлого було заведено спадкову справу. ОСОБА_1 на підставі статті 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від неї. Факт проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1, перевірено нотаріусом (а. с. 68).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України однією з основних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення.
Статтею 378 ЦПК України у редакції 2004 року передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони, суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.