Постанова
Іменем України
26 травня 2020 року
м. Київ
справа № 2-56/11
провадження № 61-35005св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження: державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції - Фурдига Віталій Омелянович,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2018 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Дрогобицького МУЮ) - Фурдиги В. О., заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
В обгрунтування скарги посилалась на те, що 17 травня 2017 року їй було вручено копії постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 45219434 від 24 жовтня 2014 року та ВП № 45219680 від 24 жовтня 2014 року, винесених старшим державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МУЮ Фурдигою В. О. з примусового виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2012 року про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо сплати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 15 000 доларів США в гривневому еквіваленті - по 7 500 доларів США кожній.
Про наявність зазначених виконавчих проваджень їй стало відомо 11 травня 2017 року з інтернет-сайту електронних торгів, де було виставлено на продаж належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 .
Постанови про відкриття виконавчих проваджень їй були вручені на підставі її заяви від 15 травня 2017 року.
Заявник зазначала, що дії старшого державного виконавця з відкриття вказаних виконавчих проваджень, винесення постанови про арешт майна та призначення експерта є незаконними.
Державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2012 року про закриття провадження у справі у зв`язку з визнанням мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Дрогобицької державної нотаріальної контори № 1 та Дережицької сільської ради, про визнання заповіту недійсним.
Однак, вказана ухвала про закриття провадження не є виконавчим документом у розумінні статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Також вважала, що на виконання даної мирової угоди судом повинен був виданий виконавчий лист, а тому дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали є неправомірними.
Крім цього, заявник просила поновити пропущений строк на оскарження, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження їй не надсилались, а були отримані нею лише 17 травня 2017 року на підставі поданої заяви.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 червня 2017 року скаргу задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, як такий, що пропущений з поважних причин.
Визнано дії державного виконавця ВДВС Дрогобицького МУЮ Фурдиги В. О. у виконавчому провадженні ВП №45219434 та ВП № 45219680 неправомірними.
Скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження № 45219434 від 24 жовтня 2014 року та ВП № 45219680 від 24 жовтня 2014 року, які винесені старшим державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МУЮ Фурдигою В. О. при примусовому виконанні ухвали № 1306/56/2011, виданої 28 грудня 2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо сплати ОСОБА_1, ОСОБА_3 15 000 доларів США в гривневому еквіваленті - по 7500 доларів США кожній.
Скасовано постанову від 15 січня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 45219434.
В решті вимог відмовлено.
Суд першої інстанції поновив строк на оскарження дій державного виконавця, зазначивши, що заявниця не була повідомлена про винесення постанов про відкриття виконавчого провадження і документи про їх отримання в матеріалах виконавчих провадженнях відсутні.
Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, щоухвала про закриття провадження у справі у зв`язку з визнанням мирової угоди не є виконавчим документом в розумінні статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, та не відповідає обов`язковим вимогам до виконавчого документу.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2018 року ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 червня 2017 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Дрогобицького МУЮ Фурдиги В. О., заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та скасування постанов залишено без розгляду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що заявниці було відомо про проведення державним виконавцем виконавчих дій у вказаних виконавчих провадженнях ще з 11 червня 2015 року, а саме - після отримання акту опису та арешту належного їй майна від 11 червня 2015 року, про що свідчить її підпис в даному документі. З цього часу заявник знала про наявність виконавчих проваджень, могла дізнатись інформацію про їх відкриття, про винесені державним виконавцем постанови й оскаржити їх до суду. Однак, своїм правом боржниця скористалась лише зі спливом майже двох років, що значно перевищує встановлений законом строк на оскарження дій державного виконавця.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій належним чином не дослідив усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахував доводи заявника та не надав оцінку поданим нею доказам.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-56/11 та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
14 квітня 2020 року вказана справа передана на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2012 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Дрогобицька державна нотаріальна контора № 1 та Дережицька сільська рада, про визнання заповіту недійсним. Провадження у справі закрито.
07 жовтня 2016 року до ВДВС Дрогобицького МУЮ надійшли заяви стягувачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про прийняття до виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2012 року про визнання мирової угоди, оскільки така мирова угода виконана лише частково.
Державним виконавцем на підставі статей 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" 24 жовтня 2014 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 45219434 та № 45219680.
11 червня 2015 року старшим державним виконавцем Фурдигою В. О. в присутності понятих в рамках здійснення виконавчих дій за вказаними виконавчими провадженнями було проведено опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 за місцем її проживання в АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт. При проведенні вказаної виконавчої дії була присутня ОСОБА_1, яка отримала відповідний акт, про що поставила свій підпис.
ОСОБА_1 отримала копії постанов про відкриття виконавчих проваджень 17 травня 2017 року на підставі її заяви від 15 травня 2017 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду