Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 422/3415/12
провадження № 61-4034св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка не брала участі в розгляді справи - ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та відшкодування майнової та моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, уточнивши який просила розірвати укладений 04 лютого 2012 року договір про надання послуг з оформлення документів, стягнути з відповідача на свою користь 64 000 грн майнової шкоди та 8 000 грн моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що 04 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з оформлення документів, за умовами якого відповідач зобов`язалася надати посередницькі та інформаційно-консультантські послуги, на виконання якого позивач сплатила відповідачу авансовий платіж у розмірі 8 000 доларів США, що становить еквівалент 64 000 грн, який у випадку невиконання своїх зобов`язань за договором ОСОБА_2 зобов`язалася повернути.
Оскільки відповідач не виконала умови передбачені договором, на численні претензії щодо невиконання умов договору не реагувала, позивачу було завдано моральну шкоду, яку вона оцінила в 8 000 грн.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська заочним рішенням від 10 грудня 2012 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 000 грн та судовий збір у розмірі 640 грн, а всього 64 640 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання за умовами укладеного між сторонами договору, тому сплачені позивачем на виконання вимог цього договору грошові кошти підлягають стягненню.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2020 року закрив апеляційне провадження у справі, відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника не вирішувалися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 03 березня 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року створює негативні правові наслідки для малолітнього ОСОБА_4, впливає на його права та обов`язки, адже наявність такого рішення надало можливість іншим особам реалізувати частину житла, право користування яким належить малолітній особі, над якою встановлено опіку, без отримання рішення органу опіки та піклування; вселити у таке житло чужу сторонню особу, яка не зацікавлена в найкращих інтересах дитини; встановити порядок користування житлом без врахування прав та інтересів дитини тощо.
І хоча заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року безпосередньо не вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_5, проте воно впливає на його права та інтереси, а тому ОСОБА_3 як представник малолітнього має право оскаржити таке рішення з метою перевірки його законності та обґрунтованості.
Протиправні дії державного виконавця щодо реалізації частини житла, право користування яким належить ОСОБА_4, а також подальші правочини на підставі яких за ОСОБА_6 визнано право власності на 1/3 частину такого житла, також були оскаржені ОСОБА_3 до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська. Наразі Дніпровським апеляційним судом відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2019 року у справі № 205/5734/18.
ОСОБА_3 вчиняє всіх залежних від неї дій щодо захисту прав та інтересів дитини, опікуном якої вона є, у тому числі шляхом звернення до правоохоронних органів, органів опіки та піклування, суду. Проте жодна із інституцій не може захистити права та інтереси дитини при наявності заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року, законність та обґрунтованість якого суд апеляційної інстанції не перевірив.
24 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, щоу зв`язку з влаштуванням ОСОБА_4 на спільне виховання та проживання у прийомну сім`ю, рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 233 від 20 квітня 2012 року за малолітнім ОСОБА_4 було закріплено право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1, яке ніким не оспорювалось і не оспорюється.
Відчуження 1/3 частини спірної квартири, яке відбулося в рамках виконавчого провадження, стосується лише ОСОБА_2, та ніяким чином не позбавляє малолітнього ОСОБА_4 у здійсненні його права користування квартирою.
При вирішенні спору між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд не вирішував жодних питань, які стосуються прав обов`язків та законних інтересів малолітнього ОСОБА_4, в інтересах якого звернулася
ОСОБА_3 ОСОБА_3 не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року були порушені права малолітнього ОСОБА_4 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
14 квітня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи встановлені апеляційним судом