Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 643/3720/15-ц
провадження № 61-18762св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В.,
Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток співвласників.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 25 травня 2016 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2017 року
в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Перерозподілено ідеальні частки співвласників житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано право власності ОСОБА_1 на 16/100 частини замість 49/300 частини,
а ОСОБА_2 - на 68/100 частини замість 71/100 частини.
Визнано, що частина ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, складає 16/100 частини замість 25/300 та 49/300 частин.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_6 звернулася із заявою про відшкодування судових витрат, понесених
ОСОБА_1 за увесь час розгляду справи № 643/3720/15-ц.
Короткий зміст оскаржуваної додаткової постанови апеляційної інстанції
Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 13 листопада
2019 року заяву ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_6, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 930 грн 12 коп. судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 930 грн 12 коп. судових витрат.
Задовольняючи заяву, апеляційний суд виходив із положень статті 141 ЦПК України та дійшов висновку про необхідність зміни розподілу судових витрат
у зв`язку з прийняттям нової постанови.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 , в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, заявник просить додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати й відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1, поданої представником - ОСОБА_6, про розподіл судових витрат, понесених
у зв`язку із судовим розглядом цієї справи.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що в порушення положень статті 133 ЦПК України представник позивача, ставлячи питання про відшкодування судових витрат, понесених ОСОБА_1 за увесь час розгляду справи
№ 643/3720/15-ц, не зазначив у заяві всіх складових таких судових витрат,
а апеляційний суд визначив такі складові на власний розсуд.
Також заявник вказує, що апеляційним судом не дотримано положень статті
134 ЦПК України, оскільки задоволено заяву про відшкодування судових витрат не зважаючи на те, що позивачем не подано до суду разом з першою заявою
по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат,
які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи,
що є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат,
за винятком суми сплаченого судового збору.
Апеляційним судом також не дотримано частини восьмої статті 141 ЦПК України, оскільки задоволено заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат, попри те, що останньою відповідних доказів щодо вартості експертизи суду
не подано ні до закінчення судових дебатів ні протягом п`яти днів після ухвалення рішення, із заявою про відстрочення надання доказів позивач до суду також не зверталася.
Також посилається на те, що апеляційним судом не було дотримано положень статті 141 ЦПК України, відповідної до якої судовий збір покладається
на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тоді як судові витрати було стягнуто з відповідачів не зважаючи на часткове задоволення позову.
Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу
Відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_2 до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року відкрито касаційне
провадження у вказаній справі, цивільну справу № 643/3720/15-ц
з Московського районного суду м. Харкова було витребувано ухвалою
від 16 грудня 2019 року, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду
від 13 листопада 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток співвласників призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено: судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 243 грн 00 коп. відповідно до платіжного доручення (квитанції) № 5913/з3 від 10 березня 2015 року; судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Московського районного суду м. Харкова
від 18 грудня 2015 року у розмірі 536 грн 00 коп. відповідно до платіжного доручення (квитанції) № 5913/з56 від 29 грудня 2015 року; судовий збір
за подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Харківської області
від 26 січня 2016 року в розмірі 584 грн 64 коп. відповідно до платіжного доручення (квитанції) № 5911/з7 від 10 лютого 2016 року; судовий збір
за подання апеляційної скарги на рішення Московського районного суду
м. Харкова від 15 лютого 2017 року у розмірі 536 грн 00 коп. відповідно
до платіжного доручення (квитанції) № 5913/з8 від 23 лютого 2017 року.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2017 року
за клопотанням ОСОБА_1 призначено будівельно-технічну експертизу проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса. Вартість експертизи становила
3 960 грн, яка ОСОБА_7 була сплачена у повному обсязі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення,
які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність
того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги
ОСОБА_2 , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.