Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 745/165/18
провадження № 61-46144св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шевченко Олександр Анатолійович, на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 червня 2018 року
у складі судді Смаль І. А. та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Сосницького районного нотаріального округу Чернігівської області Куць М. І. (далі - приватний нотаріус Сосницького РНО), Авдіївська сільська рада Сосницького району Чернігівської області, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на все належне останньому майно, точний перелік та/або обсяг якого на даний час невідомий. Отже, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_4 першої черги за законом.
08 вересня 2017 року позивач у передбачений законом строк звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Після цього їй стало відомо про існування заповіту, який нібито був складений ОСОБА_4 12 грудня 2014 року на користь ОСОБА_2 та посвідчений у Виконавчому комітеті Авдіївської сільської ради Сосницького району Чернігівської області за реєстраційним номером 12.
Посилаючись на те, що вказаний заповіт складений з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та посвідчення заповіту,
ОСОБА_1 просила суд застосувати наслідки нікчемності заповіту ОСОБА_4 від 12 грудня 2014 року та визнати за нею право на спадкування як спадкоємця першої черги за законом після її батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня
2018 року рішення Сосницького районного суду Чернігівської області
від 19 червня 2018 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що при складанні заповіту були повністю дотримані вимоги закону щодо його форми і порядку його посвідчення, складався він уповноваженою на це особою. Крім того, незначне порушення вимог пункту 1.4 розділу 3 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11 листопада 2011 року № 3306/5
(далі - Порядок № 3306/5 (тут і далі - у редакції, чинній на час посвідчення заповіту)), зокрема, що перед підписом заповідача не зазначено, що заповіт ним прочитаний, а зазначено про це тільки в посвідчувальному написі, не може вказувати на нікчемність оспорюваного заповіту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Шевченко О. А.,просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що заповіт посвідчений особою, яка не уповноважена посвідчувати заповіт, що має наслідком нікчемність заповіту.
Крім того, при посвідченні заповіту не були дотримані положення пункту 1.4 розділу ІІІ Порядку № 3306/5, тому відсутність здійсненої самим спадкодавцем позначки щодо прочитання ним уголос записаного з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів заповіту позбавляє можливості встановити дійсність його волевиявлення щодо вчинення даного правочину.
Разом з тим, скаржник вказує, що після ухвалення рішення суду першої інстанції вона з`ясувала, що у період з 01 грудня 2014 року її батько перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Корюківської центральної районної лікарні та був виписаний з медичного закладу 12 грудня 2014 року. Враховуючи відстань між містом Корюківка та селом Авдіївка Сосницького району, зимові дорожні умови, той факт, що виписка пацієнта з лікарні об`єктивно потребує певних витрат часу, вважає вкрай сумнівним той факт, що ОСОБА_4, який перебував у документально підтвердженому хворобливому стані, міг забезпечити власну присутність у день своєї виписки з лікарні - 12 грудня 2014 року у Авдіївській сільській раді Сосницького району Чернігівської області з метою складання заповіту вже о 09.20 год., про що зазначено у документі.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який був батьком ОСОБА_1
12 грудня 2014 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказаний заповіт посвідчений секретарем сільської ради ОСОБА_8 у селі Авдіївка Сосницького району Чернігівської області та зареєстрований в реєстрі за № 12.
Відповідно до матеріалів спадкової справи 22 серпня 2017 року за заявою ОСОБА_2 як спадкоємицею за заповітом була заведена спадкова справа № 263/2017 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
12 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх позовних вимог посилалась на те, що при складанні заповіту недотримано вимоги чинного законодавства щодо форми та посвідчення заповіту та просила застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.