Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 328/416/17
провадження № 61- 10626св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду міста Запорізької області від 16 травня 2017 року у складі судді Коваленко П. Л. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 17 березня 1986 року по 02 грудня 1986 року він проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан.
Під час виконання своїх службових обов`язків у період бойових дій, отримано множинні вогнепальні осколкові поранення правої голені, лівої руки, шиї (контузія головного мозку). Після проходження військової служби, позивач отримав значні захворювання, які турбують його і по сьогоднішній день.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі -МСЕК) від 20 липня 2011 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювань, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби під час перебування у країні, де велись бойові дії.
Вказував, що забезпечити себе та свою родину хоча б самим необхідним є неможливим через відповідний розмір пенсії. Це додає йому багато неприємних відчуттів, він змушений витрачати кошти на відновлення свого здоров`я.
Зазначає, що не може вести повноцінний образ життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена його душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це постійно та негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному стані позивача.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з Міністерства оборони України 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Токмацького районного суду міста Запорізької області від 16 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не надав будь-яких доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та отриманою шкодою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилено.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 16 травня 2017 року - залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 отримав ушкодження здоров`я під час проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан у період з 17 березня 1986 року по 02 грудня 1986 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" 1991 року та положень цивільного законодавства, що регулюють відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не ґрунтуються на законі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 відноситься до категорії військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, у зв`язку з чим має право на відшкодування моральної шкоди. Причинно-наслідковий зв`язок між встановленням позивачу групи інвалідності та проходження ним військової служби встановлено актом МСЕК, тому наявні усі необхідні складові цивільно-правової відповідальності відповідача по відношенню до позивача.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено що з 17 березня 1986 року по 02 грудня 1986 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Демократичній Республіці Афганістан.
При виконанні інтернаціонального обов`язку у вищезазначеній республіці у результаті мінометного обстрілу отримав черепно-мозкову травму, контузію головного мозку, вогнепальні осколкові поранення правої голені, лівої руки та шиї.