Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 759/18722/15-ц
провадження № 61-45844св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права користування приміщенням та зобов`язання вчинити дії.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що у зв`язку з виконанням трудових обов`язків начальника ЖЕО-803 у 2001 році йому було дозволено проживати у нежитловому приміщенні на першому поверсі в будинку - гуртожитку на АДРЕСА_1 .
Оскільки вказане приміщення перебувало в незадовільному стані, він, як наймач приміщення, здійснив ремонтні роботи та перепланування шляхом об`єднання двох приміщень в одне, внаслідок чого утворилось житлове приміщення - квартира № 103-а , житловою площею 18,8 кв. м.
Посилаючись на те, що він з 2001 року проживає в зазначеному приміщенні та воно є постійним місцем його проживання, отримує комунальні послуги та оплачує їх, позивач просив:
- визнати приміщення № 103-а в будинку АДРЕСА_1, розташоване на 1-му поверсі, площею, 18,8 кв. м відповідно до поверхового плану будинку - житловим;
- визнати за ним право користування приміщенням квартирою АДРЕСА_4 ;
- зобов`язати комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" укласти з ним договір найму жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_5 .
- зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити реєстрацію приміщення - квартири АДРЕСА_1 як житлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 травня 2018 року в складі судді Миколаєць І. Ю. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано приміщення АДРЕСА_4, розташоване на 1-му поверсі, площею 18,8 кв. м відповідно до поповерхового плану будинку - житловим.
Визнано за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4 .
Зобов`язано комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_5 .
В іншій частині відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач на законних підставах був поселений до приміщення будинку-гуртожитку, за рахунок власних коштів здійснив перепланування наданого йому приміщення в житлову квартиру, а тому він має право на користування новоствореним житловим приміщенням - квартирою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 19 серпня 2018 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 травня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначення статусу приміщення та віднесення його до категорії житлового здійснюється уповноваженими, відповідно до законодавства, відповідними органами, до яких позивач не звертався. Вирішення зазначеного питання в судовому порядку знаходиться поза межами компетенції суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не врахував, що він тривалий час проживає у спірному житлі, незалежно від його правового режиму, що є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним йому, що узгоджується зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також вважає, оскільки чинним законодавством не визначено процедури переведення нежитлового приміщення в житлове, отже такий спір повинен бути вирішений судом.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити без змін оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права користування приміщенням та зобов`язання вчинити дії.
Витребувано із Святошинського районного суду міста Києва зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1, який працював начальником ЖЕО-803, а з 2009 року до 2011 року - директором КП "РЕО-1", у звʼязку з виконанням трудових обовʼязків у січні 2001 року дозволено проживання у нежитловому приміщенні на першому поверсі в будинку-гуртожитку на АДРЕСА_1, який належав заводу "Ізумруд".
У подальшому позивач самовільно здійснив перепланування нежитлового приміщення шляхом об`єднання двох приміщень (комор) в одне, внаслідок чого утворилось житлове приміщення - квартира № 103-а з житловою площею 18,8 кв. м.
Згідно зі звітом про проведення технічного обстеження на відповідність приміщення № 103-а в будинку АДРЕСА_1 державним стандартам, будівельним нормам і правилам вказане приміщення можна вважати житловою кімнатою у складі житлових кімнат будинку-гуртожитку та можливо експлуатувати приміщення як житло.