Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 711/17/19
провадження № 61-10776св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Російська Федерація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року у складі судді Позарецької С. М. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Російської Федерації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що вона зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1, із 1985 року, а з 30 грудня 2011 року працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", але внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася у лютому 2014 року, була вимушена 08 травня 2014 року залишити окуповану частину території Луганської області та переселитись у м. Очаків Миколаївської області, а згодом, ІНФОРМАЦІЯ_1, у м. Черкаси. На цей час позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та її вимушеного переселення із окупованої частини території Луганської області позивача разом із сім`єю: чоловіком та двома малолітніми дітьми, де у них була своя квартира, робота та усталений побут життя, коло спілкування, їй завдана матеріальна та моральна шкода.
Діями Російської Федерації щодо України, а саме збройною окупацією Луганської області, порушено її громадянські права і свободи, позивач втратила житло, роботу, вільне спілкування з друзями та родичами, налагоджений побут.
Також позивачу та її сім`ї завдана моральна шкода, яка спричинена втратою для позивача права розпоряджатись та користуватись належним їй житлом, можливістю проживати у рідному селищі.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з держави Російська Федерація на відшкодування збитків (упущена вигода) 966 298 грн 03 коп., що за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову до суду складає 30 473 євро, та моральну шкоду у розмірі 2 378 250 грн, що за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову до суду складає 75 000 євро.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено як завданих збитків, так і моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вчинення щодо іноземної держави таких процесуальних дій, як пред`явлення позову, залучення її до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших заходів забезпечення позову, звернення стягнення на таке майно, є можливим лише за наявності згоди компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачене міжнародним договором України або законом України.
Згода компетентних органів Російської Федерації на пред`явлення до неї позову та залучення до участі у справі як відповідача відсутня.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 10 червня 2019 року відкрито касаційне провадження.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги частину першу статті 14 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право" відповідно до якої Правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню. Відповідно до статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.
Відповідно до Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.
Згідно з частиною шостою статті 5 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до дубліката довідки від 10 вересня 2018 року № 1866 ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а. с. 11).
Позивач з 21 квітня 2007 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 13).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2018 року встановлено юридичний факт того, що вимушене переселення ОСОБА_1 у травні 2014 року з окупованої території Луганської області України відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупацією Російською Федерацією частини території Луганської області України (а.с. 42-48).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права