Постанова
Іменем України
22 травня 2020 року
м. Київ
справа № 645/562/17
провадження № 61-38203св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2018 року у складі судді І. В. Ульяніч та постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бровченка І. О., Кружиліної О. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування та визнання права власності на квартиру.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_3, який за життя, з 04 лютого 1978 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 У них народився син ОСОБА_2 - відповідач по справі. Під час шлюбу брат із дружиною придбали кооперативну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала на праві спільної сумісної власності її брату та його дружині. Дружина брата - ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті дружини, ОСОБА_3 успадкував частину квартири, діти від спадщини відмовились.
Зазначала що після смерті брата залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 . Оскільки вона є спадкоємцем другої черги за законом то подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк. Крім неї до нотаріальної контори звернувся з заявою про прийняття спадщини син спадкодавця - ОСОБА_2, який є спадкоємцем першої черги за законом. Брат ОСОБА_1 постійно хворів, знаходився у лікарні та останнім часом вкрай потребував сторонньої допомоги, оскільки мав захворювання лімфома, а також переніс інсульт. Під час загострення хвороби взагалі перебував у ліжку, втрачав свідомість. Сам пересуватись ОСОБА_3 не міг, потребував допомоги з догляду, ОСОБА_2 був для нього найближчою людиною та родичем, але відмовлявся надавати будь-яку допомогу, не приймав участі в його утриманні та житті у той час коли батько перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через стан здоров`я та хворобу.
Вказувала, що протягом останніх років спадкодавець, крім фізичного болю за хворобами, відчував душевні страждання, в зв`язку з поведінкою свого сина. Покладав надію, що його син надаватиме йому необхідну допомогу.
Зазначала, що не може оформити спадщину на вказану кооперативну квартиру, тому що спадкодавець за життя не встиг її зареєструвати та отримати свідоцтво про право власності на житло. Отримати вказане свідоцтво про право власності на житло вона не має можливості, оскільки на ім`я померлої особи такого порядку не передбачено.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на кооперативну квартиру АДРЕСА_2, яка належала її рідному брату ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2018 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в процесі розгляду справи не було надано переконливих доказів саме ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві та тривалого опікування та матеріального забезпечення спадкодавця зі сторони ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2018 року - без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані, у зв`язку із чим потребував допомоги, у тому числі, саме від свого сина.
У зв`язку із цим підстави, передбачені частиною п`ятою статті 1224 ЦК України, для усунення відповідача від права на спадкування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку обставинам справи та поданим сторонами доказам.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги надані медичні документи померлого ОСОБА_3, у тому числі показання свідків, які підтверджують факт безпорадності його стану та потреби у сторонній допомозі.
Вважає, що відповідач ухилявся від надання допомоги батьку, який внаслідок похилого віку та хвороби перебував у безпорадному стані, хоч мав змогу надавати таку допомогу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат Маліцький М. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що доводи касаційної скарги є безпідставними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, за наслідком повного та всебічного розгляду справи, оскільки позивачем не доведено належними, достатніми та достовірними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог відповідно до статті 81 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Олійник А. С. від 27 червня
2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" вирішено здійснити перерозподіл касаційних скарг що подані до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2017-2018 роках.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.