Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 715/564/17
провадження № 61-917св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Глибоцька селищна рада Глибоцького району Чернівецької області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Перепелюк І. Б., Яремка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є: вона та їхні діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вказувала на те, що вона прийняла спадщину, діти спадщину після смерті батька не прийняли та на неї не претендують.
Зазначала, що вона позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1, і складається із: житлового будинку літ. "А", загальною площею 52,3 кв. м, житловою площею 33,5 кв. м; сараїв літ. "Б", "В", "Г", "Е", убиральні літ. "Д", колодязя № 1, огорожі № 2-6.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2017 року у складі судді Цуренка В. А. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що розташоване по АДРЕСА_1, і складається із: житлового будинку літ. "А", загальною площею 52,3 кв. м, житловою площею 33,5 кв. м; сараїв літ. "Б", "В", "Г", "Е", убиральні літ. "Д", колодязя № 1, огорожі № 2-6, загальною вартістю 65 114,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, установивши, що спадкодавець був власником нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1 , і складається із: житлового будинку літ. "А", загальною площею 52,3 кв. м, житловою площею 33,5 кв. м; сараїв літ. "Б", "В", "Г", "Е", убиральні літ. "Д", колодязя № 1, огорожі № 2-6, позивач як спадкоємець першої черги у встановлений законом строк прийняла спадщину, дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_4, який не брав участі у справі, належить частина спірного житлового будинку, а тому визнання за позивачем права власності на цей будинок в цілому, призвело до порушення майнових прав ОСОБА_4 .
Апеляційний суд у силу своїх процесуальних повноважень не має права на залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Ці недоліки не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції в цій справі дійшов висновку про скасування рішення місцевого суду, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що спадкове майно, а саме житловий будинок і господарські споруди, розташоване по АДРЕСА_1, у той час як ОСОБА_4 є власником житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, а тому дійшов помилкового висновку про те, що рішенням суду першої інстанції порушено майнові права ОСОБА_4 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вказував на те, що будинки № 85 та АДРЕСА_1 є однією будівлею, яка складається із двох квартир. Зазначав, що при виготовленні технічної документації на будинок позивач приховала ту обставину, що колодязь перебуває у спільному користуванні співвласників, що призвело до порушення його прав.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 28 листопада 2017 року залишено без руху для надання доказів сплати судового збору.
У березні 2018 року ОСОБА_1 у встановлений судом строк зазначений недолік касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина.
За життя ОСОБА_5 заповіт не склав. Спадщину прийняла дружина спадкодавця - ОСОБА_1, яка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
За життя ОСОБА_5 уклав з колгоспом імені Шевченка договір купівлі-продажу житлового будинку від 01 квітня 1994 року, згідно з яким ОСОБА_5 набув право власності на частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 32 кв. м, який знаходиться у с. Михайлівка Глибоцького району Чернівецької області.
Постановою державного нотаріусу Глибоцької державної нотаріальної контори від 23 березня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями по АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.
Також апеляційним судом установлено, що згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 01 квітня 1994 року, укладеним між колгоспом імені Шевченко та ОСОБА_4, останній набув право власності на іншу частину спірного житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у с. Михайлівка Глибоцького району Чернівецької області, загальною площею 32 кв. м, який посвідчено нотаріально правонаступником колгоспу - ТОВ "Михайлівське" 23 жовтня 2001 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.