Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 333/205/17
провадження № 61-39120св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2017 року у складі судді Наумової І. Й. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Крилової О. В., Кухаря С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що у період з 20 червня 1986 року до 29 листопада 1986 року він брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС), внаслідок чого отримав численні хронічні захворювання, йому встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюваннями, які є наслідком виконання обов`язків військової служби при ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, в зв`язку з чим порушено його нормальний життєвий стан, він позбавлений можливості реалізувати свої нормальні життєві функції, звички та бажання. Він постійно потребує лікування, його здоров`я з кожним роком погіршується, він страждає на головні болі, має поганий сон, безсоння, не має можливості працювати, не може вільно пересуватись на велику відстань, не може належним чином матеріально забезпечувати свою родину, вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя.
ОСОБА_1 вважає, що у зв`язку з отриманими хронічними хворобами йому завдана моральна шкода.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Міністерства оборони України на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 05 червня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, постановив, щопозивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та отриманою шкодою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 05 червня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що обов`язок держави відшкодувати ОСОБА_1 завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України, як на уповноважений орган державного управління.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від Міністерства оборони України не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 05 червня 2018 року і витребувано із Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу № 333/205/17.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 з 20 червня 1986 року до 29 листопада 1986 року виконував службові обов`язки з ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні на ЧАЕС, що підтверджується записом у військовому квитку НОМЕР_5
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 13 квітня 2011 року, та вкладки до нього від 16 січня 2012 року № 679679 с ОСОБА_1 має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
Згідно із посвідченням серії НОМЕР_3, виданим 09 лютого 2011 року, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
З довідки Медико-соціальної експертної комісії від 11 січня 2012 року серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з аварією на ЧАЕС при виконанні обов`язків військової служби.
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 11 вересня 2008 року, ОСОБА_1 має ряд захворювань, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Із виписок з історії хвороб вбачається, що ОСОБА_1 періодично проходив лікування в Комунальному закладі "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.