ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №812/167/16
адміністративне провадження №К/9901/24891/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року (головуючий суддя - Шембелян В.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (головуючий суддя Жаботинська С.В., судді - Васильєва І.А., Казначеєв Е.Г.) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2016 року № 0000131502, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток застосовано штраф у розмірі 109610,20 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2016 року № 0000131502. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" судовий збір у сумі 3022,16 грн.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області звернулася до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Cудами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток, за результатами 29 січня 2016 року складено Акт №82/12-14-15-03/20188365 (далі - Акт перевірки).
Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 548051 грн, протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), а саме позивачем порушено граничний строк сплати сум грошового зобов`язання з податку на прибуток на 380, 350, 319, 289, 258, 227, 199 календарних днів.
У пункті 3 "Інші порушення, що виявлені перевіркою" та розділі "Висновки" Акту перевірки, контролюючий орган вказав про несвоєчасну сплату позивачем, як платником податків, податку на прибуток за період з 30 серпня 2014 року по 28 лютого 2015 року у загальній сумі 548051 грн, заборгованість виникла по строкам сплати: на 30 серпня 2014 року - 78293 грн, на 30 вересня 2014 року - 78293 грн, на 30 жовтня 2014 року - 78293 грн, на 30 листопада 2014 року - 78293 грн, на 30 грудня 2014 року - 78293 грн, на 30 січня 2015 року - 78293 грн, на 28 лютого 2015 року - 78293 грн.
Позивачем на Акт перевірки 3 лютого 2016 року було подано заперечення, в яких останній зазначив, що оскільки ним 31 серпня 2015 року не було сплачено податок на прибуток, а лише подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік та розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік, а тому податковий орган не має права застосувати до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" штраф за несплату узгодженої суми податкового зобов`язання. Позивач вказав, що за результатами господарської діяльності у 2014 році ним отримано чистий фінансовий результат у вигляді збитку у розмірі 142859000 грн, а тому ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" подано зазначені вище декларацію та розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2014 рік ПАТ "Луганськгаз", яким визначено суму перевищення, яка переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступного податкового періоду.
ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області листом від 18 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні заперечень.
На підставі Акта перевірки ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 18 лютого 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення: №0000131502, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток визначеного пунктом 57.1 статті 57 ПК України та на підставі статті 126 глави 11 ПК України за затримку на 380 календарних днів сплати податкового зобов`язання у сумі 548051 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 109610,20 грн.
Вважаючи прийняте ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 18 лютого 2016 року податкове повідомлення-рішення №0000131502 протиправним, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" звернулося до суду з позовом про його скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки податковий орган, за результатами перевірки, безпідставно застосував до позивача штрафні санкції визначені статтею 126 ПК України, оскільки подання платником уточнюючого розрахунку в порядку статті 50 ПК України у зв`язку із самостійним виявленням помилок у показниках податкової звітності щодо суми обчисленого податку, які мали наслідком декларування надлишкових сум, не може вважатися погашенням грошового зобов`язання з огляду на об`єктивну відсутність такого.
Зазначена позиція підтримана Донецьким апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 вказаного Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.