ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №815/5514/16
адміністративне провадження №К/9901/34484/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/5514/16
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці та Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Золотніков О.С., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці та Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 6 листопада 2015 року;
1.2. зобов`язати відповідача сплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 листопада 2015 року по день судового рішення по суті справи;
1.3. зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, як розпорядника коштів, внести зміни до кошторису видатків Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці та передбачити за загальним фондом державного бюджету за КЕКВ 2112 "Оплата праці. Грошове забезпечення" грошові суми, необхідні для сплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день прийняття судового рішення по суті справи.
1.4. Позов обгрунтовано тим, що у зв`язку із реформуванням органів внутрішніх справ, керівництвом Міністерства внутрішніх справ України прийнято рішення про ліквідацію транспортної міліції. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 2015 року № 1004 створено комісію з ліквідації Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці загальною кількістю 30 осіб, до складу якої призначено ОСОБА_1 . На виконання вимог Закону України "Про Національну поліцію" та протоколу наради Міністерства внутрішніх справ України, 6 листопада 2015 року головою комісії з ліквідації Управління МВС України на Одеській залізниці з членами комісії з ліквідації проведено співбесіду щодо бажання подальшого проходження служби в органах поліції, за результатами якої у бажаючих надалі проходити службу прийнято рапорти про звільнення за пунктом 64 "з" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв`язку із переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 6 листопада 2015 року. Того ж дня відповідачем видано наказ за № 139 о/с, яким позивача звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2015 року № 117 створено сектор з ліквідації Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці в штатній структурі Головного управління Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі загальною кількістю 5 посад із позначкою про те, що посади вважати такими, що введені в дію з 7 листопада 2015 року. 21 грудня 2015 року позивачем подано заяву до Головного управління Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі, в якій обґрунтовано позицію щодо переважного права призначення на посаду головного спеціаліста з юридичного забезпечення у секторі з проханням щодо призначення з 7 листопада 2015 року. Названу заяву Головногом управлінням Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі отримано 5 січня 2016 року. Після повторного звернення, позивач отримав лист від 27 січня 2016 року за № 1-С/100/01-2016, який містив відповідь про відмову у призначенні на посаду. З додаткового листа від Головного управління Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі від 5 лютого 2016 року № 6-С/100/01-2016 позивачу стало відомо, що на всі п`ять посад у секторі вже призначено членів комісії з ліквідації Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці. 19 вересня 2016 року, представляючи інтереси ОСОБА_2 у справі № 815/998/16 в Одеському окружному адміністративному суді, ОСОБА_1 під час ознайомлення із матеріалами, наданими до суду представником Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, ознайомився з повним текстом наказу відповідача від 17 лютого 2016 року № 1 о/с, яким частково змінено пункти наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 6 листопада 2015 року № 139 о/с, в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління МВС України на Одеській залізниці, за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. На думку позивача, названий наказ є незаконним та підлягає скасуванню.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с в частині звільнення позивача за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 6 листопада 2015 року.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 7 листопада 2015 року по 6 лютого 2017 року в сумі 89263,92 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.1. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, виходив з того, що Управлінням Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці не надано належних та допустимих доказів правомірності оскарженого наказу.
3. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.
3.1. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цей адміністративний позов поданий позивачем після закінчення строків, установлених законом, а тому, відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає залишенню без розгляду як такий, за яким відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
4.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав належним доказом його повідомлення про прийняття спірного наказу, копію поштового конверта, оскільки останній містить відмітку про причини не вручення його адресату "повернуто за закінченням терміну зберігання". Крім цього, зазначає, що цей конверт, на його переконання, не може бути взагалі підтвердженням надсилання йому саме цього наказу, оскільки до нього відсутній опис вкладення. Вважає, що докази про час його ознайомлення зі спірним наказом до 19 жовтня 2016 року відсутні, а тому висновок суду апеляційної інстанції щодо його звернення до суду з цим позовом поза межами встановленого процесуальним законом строку є безпідставними та помилковими.
4.2. Також позивач подав пояснення до основної позиції, викладеної ним в касаційній скарзі, за змістом яких наголосив на недоведеності обставини пропущення ним строку звернення до суду з цим позовом та відсутності підстав для залишення його позову без розгляду, підтримав вимоги касаційної скарги та наполягав на задоволенні її вимог.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. У зв`язку із реформуванням органів внутрішніх справ, керівництвом Міністерства внутрішніх справ України прийнято рішення про ліквідацію транспортної міліції.
6. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 2015 року № 1004 створено комісію з ліквідації Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці загальною кількістю 30 осіб, до складу якої призначено ОСОБА_1 ..
7. 06 листопада 2015 року, на виконання вимог Закону України "Про Національну поліцію" та протоколу наради Міністерства внутрішніх справ України, головою комісії з ліквідації Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці з членами комісії з ліквідації проведено співбесіду щодо бажання подальшого проходження служби в органах поліції, за результатами якої у бажаючих надалі проходити службу прийнято рапорти про звільнення за пунктом 64 "з" (у зв`язку із переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 6 листопада 2015 року.
8. Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 06 листопада 2015 року № 139 о/с капітана міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" (у зв`язку із переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
9. Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с змінено пункти наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 06 листопада 2015 року № 139 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
10. Позивач, вважаючи зазначений наказ та своє звільнення протиправним, звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
13. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
15. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції, що діяла на час розгляду судами цієї справи), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
16. Згідно з частинами першою та другою статті 99 названого Кодексу, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Частиною 3 цієї ж статті Кодексу визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
18. На підставі частин першої та другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
VI. Позиція Верховного Суду
19. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
20. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Отже, суд апеляційної інстанції, відповідно до приписів статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, залишив цей позов без розгляду.
22. Вказане судове рішення мотивоване тим, що 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці та Міністерства внутрішніх справ України. У цьому позові позивач просив про визнання незаконним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 17 лютого 2016 року № 1 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ та зобов`язання вчинити певні дії. Одночасно позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача сплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 листопада 2015 року по день судового рішення по суті справи.