ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №822/1958/16
адміністративне провадження №К/9901/38088/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 (головуючий суддя Біла Л.М., судді: Граб Л.С. Гонтарука В. М.) у справі № 822/1958/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Держаної фіскальної служби у Хмельницькій області про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Хмельницький цукровий завод" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просить зобов`язати ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області звільнити всі активи Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 00373400), які перебувають у податковій заставі, з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень відносно публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що загальними зборами ПАТ "Хмельницький цукровий завод", які відбулись 25.12.2015 року прийнято рішення про припинення діяльності ПАТ "Хмельницький цукровий завод" шляхом введення процедури ліквідації. Загальними зборами встановлено строк для заяви претензій кредиторами два місяці з дати оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до 01.03.2016. У встановлений строк для заяви претензій кредиторами ПАТ "Хмельницький цукровий завод" отримало заяву про визнання кредиторських вимог від ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області за № 3200/10/22-25-23 від 04.02.2016 у загальній сумі - 2681741,22 грн, який складається з земельного податку - 2681143,89грн., податку на додану вартість - 597,33грн. В подальшому, 13.07.2016 Публічне акціонерне товариство "Хмельницький цукровий завод" отримало листа про визнання кредиторських вимог від ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області № 16004/10/22-25-17 від 13.07.2016, відповідно до якого ДПІ у м. Хмельницькому, що за ПАТ Хмельницький цукровий завод" обліковується податковий борг: у сумі - 1 276 877,78грн. по земельному податку, у сумі - 597,33грн по податку на додану вартість, у сумі - 2385041,17грн борг по земельному податку, який розстрочений за рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду. Кредиторські вимоги ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області визнані в повному обсязі 3 662 516,28грн та відповідно до вимог статті 112 ЦК України включені для подальшого погашення до реєстру вимог кредиторів у третю чергу в ліквідаційній процедурі ПАТ Хмельницький цукровий завод".
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 3.11.2016 позов задоволено: зобов`язано ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області звільнити всі активи публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 00373400), які перебувають у податковій заставі, з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень відносно публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 00373400).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції здійснив висновок, що приписи статті 97 Податкового кодексу України є спеціальними та підлягають переважному застосуванню до позивача у порівнянні з іншими нормами Податкового кодексу України. Натомість стаття 93 Податкового кодексу України є загальною та стосується припинення податкової застави невизначеного кола платників податків та вказує, що зазначеною статтею не встановлюється заборона запровадження іншого порядку погашення податкового боргу для окремих платників податку, зокрема які ліквідуються. Такий порядок встановлений статтею 97 Податкового кодексу України, яка передбачає конкретну особу, яка вправі здійснювати продаж майна платника податків з метою задоволення вимог кредиторів та встановлює черговість погашення таких вимог, у тому числі податкового боргу. Існуючі обмеження у вигляді податкової застави перешкоджають реалізації такого порядку, чим унеможливлюють законну діяльність ліквідаційної комісії та погашення першочергових вимог кредиторів (у тому числі із заробітної плати).
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 3.11.2016 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності визначених статтею 93 Податкового кодексу України підстав для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів. Вказує, що даний перелік підстав для звільнення майна з податкової застави не включає ліквідацію підприємства, не пов`язану з процедурою банкрутства.
З таким рішенням апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків не пов`язаної з банкрутством, визначений статтею 97 ПК України. Норми цієї статті за суб`єктним складом є спеціальними по відношенню до загальних норм Податкового кодексу України.
Відповідач правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивача - ПАТ "Хмельницький цукровий завод" зареєстровано як юридичну особу та включено до ЄДРПОУ за номером 003733400.
Рішенням загальних зборів ПАТ "Хмельницький цукровий завод" від 25.12.2015 діяльність товариства була припинена шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ стан ПАТ "Хмельницький цукровий завод" - в стані припинення підприємницької діяльності.
Ліквідаційна процедура ПАТ "Хмельницький цукровий завод" здійснюється в порядку статей 104-105, 110-112 Цивільного кодексу України, статей 59-61 Господарського кодексу України, тобто не пов`язана з банкрутством.
Проміжний ліквідаційний баланс станом на 30.08.2016 був затверджений головою ліквідаційної комісії ПАТ "Хмельницький цукровий завод". До нього увійшли заявлені та визнані вимоги кредиторів (вимоги управління пенсійного фонду України і державної податкової інспекції по сплаті податків, зборів, обов`язкових платежів, вимоги працівників, що пов`язані із трудовими відносинами та інше).
04.02.2016 відповідачем подана до позивача заява про визнання кредиторських вимог. З поданої відповідачем заяви вбачається, що станом на 03.02.2016 сума податкового боргу позивача складає 2681741,22 грн, в тому числі: 597,33 грн - податок на додану вартість, 2681143,89 грн - земельний податок з юридичних осіб., в тому числі розстрочений згідно рішень суду 23885041,17 грн.
19.07.2016 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив звільнити майно, описане податковим керуючим актами опису від 01.03.2013 № 23, від 03.08.2015 № 9 з податкової застави з метою погашення кредиторських вимог та на виконання вимог статей 104-105, 110-112 Цивільного кодексу України, статей 59-61 Господарського кодексу України.
Листом від 03.10.2016 №21858/10/22-25-17 ДПІ у м. Хмельницькому повідомило позивача про відсутність підстав для звільнення майна з податкової застави, посилаючись на п. 93.4 ст. 93 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з вказаною відмовою податкового органу, позивач звернувся до суду.