1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



27 травня 2020 року

Київ

справа №161/9747/17

адміністративне провадження №К/9901/3657/17



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 161/9747/17

за позовом виконавчого комітету Луцької міської ради до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання неправомірними дій державного виконавця,

за касаційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Онишкевича Т.В., суддів: Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,



УСТАНОВИВ:



І. Суть спору

1. 23 червня 2017 року виконавчий комітет Луцької міської ради (далі - позивач, ВК Луцької міської ради) звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з адміністративним позовом до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - відповідач, Другий ВДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області), у якому просив:

1.1 визнати неправомірними дії старшого державного виконавця другого відділу державної служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мельник В.М. щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради від 20 березня 2017 року № 236;

1.2 зобов`язати старшого державного виконавця другого відділу державної служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мельник В.М. невідкладно відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню вищевказаної постанови.

2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що 01 червня 2017 року старшим державним виконавцем другого відділу державної служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мельник В.М. винесено повідомлення про повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради від 20 березня 2017 року № 236, на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

2.1. Позивач вважає дії старшого державного виконавця другого відділу державної служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мельник В.М. щодо винесення даного повідомлення неправомірними, оскільки відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий комітет Луцької міської ради звільнений від сплати авансових платежів при зверненні вищевказаної постанови адміністративної комісії до виконання.



ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою адміністративної комісії при ВК Луцької міської ради від 20 березня 2017 року № 236 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

4. З метою примусового виконання дана постанова пред`явлена до другого відділу державної служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

5. 01 червня 2017 року старшим державним виконавцем другого відділу державної служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мельник В.М. було винесено повідомлення про повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради від 20 березня 2017 року № 236, на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).



ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

6. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

7. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративна комісія при ВК Луцької міської ради не відноситься до органів, які підлягають звільненню від сплати авансових внесків, а постанови адміністративної комісії не відносяться до рішень, за виконання яких не сплачуються авансові внески.

8. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року скасовано постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2017 року в справі № 161/9747/17 та прийнято нову, якою позов виконавчого комітету Луцької міської ради задоволено частково.

8.1 визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Мельник В.М. щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради від 08 червня 2017 року № 201.

8.2 зобов`язано старшого державного виконавця Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Мельник В.М. вирішити питання щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради від 08 червня 2017 року № 201 відповідно до Закону 1404-VIII.

8.3 у задоволенні решти позовних вимог виконавчого комітету Луцької міської ради відмовлено.

9. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час винесення постанови про притягнення порушника до адміністративної відповідальності адміністративна комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради здійснює делеговані повноваження органу виконавчої влади та має всі притаманні державному органу ознаки, а отже на позивача поширюється право звільнення від сплати авансового внеску при пред`явленні виконавчого документу до виконання у примусовому порядку.



ІV Касаційне оскарження

10. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, представником відповідача подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 11 грудня 2017 року.

11. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так представник відповідача наголошує на тому, що адміністративна комісія при ВК Луцької міської ради не відноситься до органів, які підлягають звільненню від сплати авансових внесків, а постанови адміністративної комісії не відносяться до рішень, за виконання яких не сплачуються авансові внески, оскільки органи місцевого самоврядування за своєю політично-правовою природою не є органами державної влади, а є представницькими органами місцевого самоврядування.

11.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

12. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

13. 27 грудня 2017 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

14. 23 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 161/9747/17 із Луцького міськрайонного суду Волинської області.

15. 09 лютого 2018 року справа № 161/9747/17 надійшла до Верховного Суду.

16. Також до Верховного Суду 13 лютого 2018 року надійшов відзив позивача на касаційну скаргу. В якому позивач спростовуючи доводи касаційної скарги відповідача просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

17. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 707/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.



V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Стаття 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

21. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

21.1 Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

22. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

23. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

24. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування", делегованими повноваженнями є повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

27. Приписами статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення належать власні (самоврядні) та делеговані повноваження.


................
Перейти до повного тексту