1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



28 травня 2020 року

Київ

справа №300/426/19

адміністративне провадження №К/9901/26369/19



Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Бившева Л. І., Усенко Є. А.,



розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року (суддя Матуляк Я. П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року (судді Святецький В. В., Гудим Л. Я., Довгополов О. М.) у справі №300/426/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,



УСТАНОВИЛА:



ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 7 грудня 2018 року № UA206060/2018/000073/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 7 грудня 2018 року № UA206060/2018/00105.



На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно, у порушення вимог статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України), за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною договору), здійснено визначення митної вартості цього товару за другорядним методом (резервним).



Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 30 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.



Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді справи, просить скасувати ці судові рішення та задовольнити позовні вимоги.



У відзиві на касаційну скаргу Івано-Франківська митниця ДФС просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.



Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.



Обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.



Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.



Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).



За правилами частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.



Суди встановили, що ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 5 листопада 2018 року придбав у нерезидента ОСОБА_4 легковий автомобіль, вживаний, марки КІА, модель Sportage, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, об`єм двигуна - 1685 см. куб. (дизель), 2014 року виготовлення.



Декларант подав до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію від 7 грудня 2018 року № UA206020/2018/403255, у якій самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 3300 євро.



Одночасно із митною декларацією декларант подав відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, зокрема: договір купівлі-продажу від 5 листопада 2018 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 5 листопада 2018 року, декларацію про походження товару від 5 листопада 2018 року № 0380; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12 листопада 2018 року №/2018/65320; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 листопада 2015 року № НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні.



Івано-Франківська митниця ДФС провела процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення від 4 грудня 2018 року щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною другою статті 264 МК України, зокрема оригіналів товаросупровідних та реєстраційних документів, зазначених в графі 44 митної декларації.



У зв`язку з ненаданням декларантом додаткових документів з підстав їх відсутності, Івано-Франківська митниця ДФС прийняла оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів від 7 грудня 2018 року №/2018/000073/2, згідно з яким митну вартість товару визначено за резервним методом у розмірі 11500 Євро.



Перший метод не застосований відповідачем у зв`язку з ненаданням документів, передбачених частиною другою статті 53 МК України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; другий - п`ятий методи визначення митної вартості не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами 4 і 5.



Івано-Франківська митниця ДФС винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 7 грудня 2018 року №/2018/00105, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару.



Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що надані позивачем до митної декларації документи не містили достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.



Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.



Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).


................
Перейти до повного тексту