ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №804/2580/16
адміністративне провадження №К/9901/40725/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року (суддя Гончарова І.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді - Чепурнова Д.В., Шлай А.В.) у справі № 804/2580/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Ніко Тьюб" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - ПАТ "Інтерпайп Ніко Тьюб", Товариство) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001014600 від 18 грудня 2015 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 183595,00 грн та нараховано штрафні санкції в сумі 91797,50 грн. В обґрунтування позовних вимог вказував на безпідставність висновків акта перевірки щодо вчиненого позивачем податкового порушення в частині заниження бази оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, позов Товариства задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати прийняті судами рішення й ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаржник наголошує, що у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче собівартості самостійно виготовлених товарів, різниця між вартістю експортованого товару та ціною придбання/собівартості таких товарів оподатковується за ставкою 20 відсотків. Зауважує, що аналогічна позиція викладена в листі Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 27 листопада 2015 року №26089/10/28-10-46-11. Відповідач також посилається на пункти 9 та 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року №957 (далі - Порядок №957), які, на його переконання, свідчать про необхідність оподаткування експортованих товарів у даному випадку за ставкою 20 відсотків.
У запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін як законні й обґрунтовані. На противагу доводам відповідача зазначає, що Порядок №957 не визначає правила оподаткування, ставки податків тощо, натомість таким актом є Податковий кодекс України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що в жовтні 2015 року позивачем здійснено експорт товару - труб сталевих різних модифікацій власного виробництва, та митне оформлення товару згідно з експортними деклараціями. Експорт здійснювався за нульовою ставкою ПДВ.
19 листопада 2015 року ПАТ "Інтерпайп Ніко Тьюб" подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, якою, серед іншого, визначило операції з вивезення товарів за межі митної території України у розмірі 199597058 грн.
В період з 19 листопада по 10 грудня 2015 року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГ ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у декларації за жовтень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт від 10 грудня 2015 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193, статті 194, пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (917975 грн), що призвело до порушення пункту 200.1, абзацу "б" 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2015 року, на 183595 грн. Водночас, перевіркою підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого у жовтні 2015 року, у розмірі 28870635 грн.
На підставі акту перевірки 18 грудня 2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001014600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 183595 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 91797,50 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вимоги статті 188 ПК України не передбачають такої окремої складової бази оподаткування ПДВ як перевищення ціни придбання над ціною реалізації експортованого товару, на чому наполягає відповідач.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є, серед іншого, операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України (підпункт "г").
Статтею 188 ПК України регламентовано порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.