ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа №644/3036/17
адміністративне провадження №К/9901/44110/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 липня 2017 року (суддя Ізмайлова І.К.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (колегія у складі суддів Григорова А.М., Подобайло З.Г., Тацій Л.В.)
у справі № 644/3036/17
за позовом ОСОБА_1
до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради,
третя особа - Адміністрація Холодногірського району Харківської міської ради
про визнання частково протиправними та скасування рішень.
І. РУХ СПРАВИ
1. 17.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Адміністрація Холодногірського району Харківської міської ради.
2. Позивач просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 15.02.2017 №91 "Про звільнення території м. Харкова від самовільно розміщених об`єктів" в частині звільнення та демонтажу тимчасових споруд, зазначених в пункті 2 Додатку до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 15.02.2017 №91 - "Перелік самовільно розміщених об`єктів від яких звільняється територія м. Харкова".
3. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, в задоволенні позову відмовлено.
4. 08.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2017 відкрито касаційне провадження. Справа по суті не розглядалась.
6. 07.12.2017 від Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради надійшли заперечення на касаційну скаргу.
7. У зв`язку ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.07.2014 ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив металоконструкцію - кіоск металевий розбірний 2м х 3м.
10. Кіоск знаходиться за адресою
АДРЕСА_1 . Попередній власник ОСОБА_3 здійснював торгівлю у торговельному місці (кіоск по АДРЕСА_2 ) на підставі ордеру, виданого Управлінням споживчого ринку Головного управління економіки та комунального майна № 04-26к-687 та ордеру на право здійснення торгівлі, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради Управління споживчого ринку на підставі рішення.
12. Кіоск розташований на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0022 га, кадастровий номер № 6310137200:04:021:0003, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що перебувала в оренді в КП "ЮНА" на підставі рішення міської ради від 28.09.2005 № 169/05.
13. Проте рішенням Харківської міської ради від 22.11.2006 №166/06 у зв`язку з добровільною відмовою КП "ЮНА" від користування земельною ділянкою, скасовано рішення міської ради від 28.09.2005 № 169/05 та припинено право оренди.
14. З листа Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради від 24.01.2017 вбачається, що дозвільні документи (паспорт прив`язки) на розміщення згаданого кіоску не надавався. Рішення про присвоєння, зміну та впорядкування адреси не приймалось. Вихідні дані, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування кіоску, будівельні паспорти забудови земельної ділянки не надавались.
15. 08.02.2017 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради було винесено припис №39 про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкту - кіоск (тимчасова споруда) по
АДРЕСА_3 . Отримавши припис, ОСОБА_1 подав до Департаменту відповідь, в якій висловив незгоду з приписом.
17. Виконавчий комітет Харківської міської ради прийняв рішення від 15.02.2017 № 91 про звільнення території міста Харкова від самовільно розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення шляхом демонтажу зазначених об`єктів згідно з додатком. Згідно з п.2 Додатку до рішення від 15.02.2017 № 91 до переліку самовільно розміщених об`єктів, від яких слід звільнити територію, належить тимчасова споруда (кіоск) по
АДРЕСА_6 ІІІ . АРГУМЕНТИ СТОРІН
18. Позивач вимоги обґрунтовував тим, що кіоск є об`єктом нерухомості, належить йому на праві власності, адреса, зазначена у рішенні, є неправильною. Попередній власник отримував ордер на торгове місце, тому об`єкт не є самочинним. Кіоск є об`єктом нерухомого майна, оскільки має фундамент. Вважає, що кіоск не є малою архітектурною формою чи тимчасовою спорудою та не може бути демонтований чи знесений без рішення суду. Відтак, припис про демонтаж порушує його право власності.
19. Відповідач проти позову заперечував. Департаментом територіального контролю встановлено, що кіоск не облікований за місцем його розташування, з метою реєстрації об`єктів споживчого ринку ніхто не звертався. Право користування земельною ділянкою під кіоском відсутнє. З огляду на це, вважає, що діяв правомірно.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що кіоск не є капітальною спорудою, не є об`єктом нерухомості, а належить до об`єктів рухомого майна. Позивач не має права користування земельною ділянкою під кіоском, а право оренди попереднього землекористувача припинено. Дозволу на розміщення кіоску позивач також не отримував. Місцезнаходження кіоску не має прив`язки до земельної ділянки, що вбачається також з договору купівлі-продажу.
21. Позивачем не доведено наявність у нього права (свобод, інтересів) які порушує оскаржуване рішення. Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів права власності на нежитлове приміщення, розташоване у
АДРЕСА_5 . ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
22. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди дійшли неправильного висновку про відмову в позові. Органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями самостійно приймати рішення про демонтаж об`єктів будівництва, а повинні звертатись до суду з відповідним позовом про знесення об`єкта нерухомого майна. Суди неправильно кваліфікували кіоск як об`єкт, що не є капітальною спорудою. Факт належності позивачеві кіоску не заперечував сам позивач, тому доводити право власності не має потреби. Вважає, що земельна ділянка, на якій розташований кіоск, має кадастровий номер, договір оренди не вважав припиненим. Відповідач не запрошував позивача на розгляд питання щодо його майна.
23. Відповідач та третя особа у запереченнях на касаційну скаргу посилались на те, що позивач не надав документів, що посвідчують його право власності чи користування земельною ділянкою на якій розташовано кіоск. Право на здійснення торгівлі позивач не отримував, а право попереднього власника втратило чинність, як і припинено право оренди попереднього землекористувача. Розбірна металоконструкція (кіоск) є об`єктом, що може бути переміщеним без його знецінення та зміни призначення.