ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа №278/757/17, адміністративне провадження №К/9901/4910/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 29.06.2017р. (суддя - Дубовік О.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017р. (судді - Шидловський В.Б., Бучик А.Ю., Шевчук С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 12.06.2015р., внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених із військової служби від 27.01.2017р. №7;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому дану одноразову грошову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975. Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною та такою, що порушує його законне право на отримання соціальної виплати.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 29.06.2017р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 12.06.2015р. внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності, осіб, звільнених з військової служби від 27.01.2017р. №7.
Зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме 12.06.2015р., відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач - Міністерство оборони України, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що на позивача, як військовослужбовця строкової служби, поширюються положення пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ, відповідно до якого він не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність ІІ групи позивач отримав після спливу трьохмісячного строку з моменту звільнення з військової служби.
Крім того, посилається на те, що повторне встановлення інвалідності не є днем встановлення первинної інвалідності та не може вважатися підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, позивач проходив строкову військову службу з 10.11.1978р. по 20.11.1980р., що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 . (а.с. 18)
Згідно довідки Житомирського об`єднаного міського військового комісаріату від 30.05.2011р. №Г/187 позивачу встановлено статус учасника бойових дій за п. 2 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як військовослужбовцю, який проходив службу в Республіці Афганістан, де в той час велись бойові дії та приймав участь у бойових діях в складі військової частини пп 71227 із 27.01.1980р. по 24.06.1980р. (а.с. 21)
Як вбачається з висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 31.05.2011р. №436/Ж описані рубці позивача є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1980 році (а.с. 24 - 25)
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 02.06.2011р. №1004 поранення, контузія, захворювання позивача пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах, де велися бойові дії. (а.с. 23)
Згідно виписки з Акту огляду МСЕК серії 10ААА №732615 від 23.08.2011р. позивачу при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності з 15.08.2011р., яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах де велися бойові дії. Інвалідність встановлено до 01.09.2016р. із визначенням дати її переогляду 23.08.2016р. (а.с. 26)
Відповідно до довідки до Акту огляду МСЕК серії 12ААА №206498 від 23.06.2015р. під час повторного огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно з 12.06.2015р., яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах де велися бойові дії. (а.с. 27)
07.04.2016р. позивач звернувся до Військового комісаріату Житомирського ОМВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням з 12.06.2015р. ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах де велися бойові дії. (а.с. 29)
Відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених із військової служби від 03.06.2016р. №42 вирішено повернути документи на доопрацювання, оскільки в наданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби. (а.с. 30)
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2016р. у справі №806/1210/16 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України від 03.06.2016р. №42, та зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи відповідно до Порядку №975. (а.с. 31 - 34)
03.11.2016р. позивач повторно звернувся із заявою до військового комісаріату Житомирського ОМВК з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням з 12.06.2015р. ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах де велися бойові дії. (а.с. 37)
Згідно протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.01.2017р. №7 відповідачем вирішено відмовити позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності понад трьохмісячний строк після звільнення з військової служби; зміни групи інвалідності понад дворічний термін; не наданням до Комісії документу, що свідчить про обставини поранення. (а.с. 38 - 39)
Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975.
Крім того, суди виходили з того, що законодавством не визначена форма документу, що свідчить про причини та обставини поранення, контузії, захворювання, такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення, контузії, захворювання. При цьому суди виходили з того, що висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №436/Ж від 31.05.2011р. та витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1004 від 02.06.2011р., яким встановлено, що отримані позивачем поранення, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, засвідчують відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення, контузії, захворювання і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення.