ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа №826/17201/17
адміністративне провадження №К/9901/3241/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2018 року (суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (колегія у складі суддів Ганечко О.М., Сорочко Є.О., Коротких А.Ю.)
у справі № 826/17201/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
2. Позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо надання ОСОБА_1 відмови, викладеної в листі №П-16025/0-9902/6-17 від 14.06.2017, щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, розташована Київська область, Бориспільській район, Іванківська сільська рада;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтованою площею 2 га, розташована Київська область, Бориспільській район, Іванківська сільська рада, на підставі клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2017.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, позов задоволено повністю.
4. 28.01.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, розгляд касаційної скарги здійснювати за участю скаржника.
5. 18.02.2019 відкрито касаційне провадження.
6. Відзиву на касаційну скаргу, інших клопотань, заяв від учасників справи не надходило.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ОСОБА_1 18.05.2017 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована у Київській області, Бориспільський район, Іванківська сільська рада, з масиву земельної ділянки кадастровий номер 3220884000:03:001:0467. До клопотання додано: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію посвідчення учасника бойових дій, копію довідки про безпосередню участь у проведенні АТО, план-схему розташування земельної ділянки.
8. Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом № П-16025/0-9902/6-17 від 14.06.2017 надало ОСОБА_1 відповідь, якою фактично відмовило у наданні дозволу, оскільки бажана до відведення земельна ділянка розташована на земельному масиві, який зарезервовано для потреб військовослужбовців-учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення (для ведення особистого селянського господарства, площею по 0,5000 га). Рекомендовано визначитись з іншим розташуванням бажаної до відведення земельної ділянки та звернутись з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
9. До Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся в.о. начальника відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області листом №23-6008/0/1-17 від 27.04.2017 щодо включення в наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області масиву земельної ділянки для індивідуального садівництва та для ведення особистого селянського господарства площею 45,0815 га (кадастровий номер 3220884000:03:001:0467), яка розташована за межами населеного пункту на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області в резерв для учасників АТО.
10. 02.06.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області видано наказ №144, яким внесено зміни до пункту 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.02.2016 №15 "Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, підібраних (зарезервованих) на території області для задоволення потреб військовослужбовців-учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення, та альбому-атласу місць розташування цих земельних ділянок".
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Позивач позов обґрунтовував тим, що дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відведення земельної ділянки у власність не відповідають ЗК України. Відповідач у листі від 14.06.2017 не вказав про невідповідність розташування бажаної вимогам законів, зазначивши підставу для відмови, яка не передбачена статтею 118 ЗК України (зарезервовано для потреб військовослужбовців-учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули в ході її проведення).
На думку позивача, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 "Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є неправомірним, оскільки цей нормативно-правовий акт набрав чинності 17.06.2017, в той час як відповідь відповідач надав 14.06.2017.
12. Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернувся позивач, не відповідає схемам землеустрою, оскільки зазначена земельна ділянка входить до масиву Іванківської сільської ради, зокрема, земельної ділянки загальною площею 45,0815 га (кадастровий номер 3220884000:03:001:0467), яка поділена на окремі ділянки площею по 0,5000 га. Згодом стало відомо, що земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220884000:03:001:0502, яка перебуває у приватній власності третьої особи, що підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти.
13. Також відповідач вважає, що має дискреційні повноваження та виключну компетенцію, а тому зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою порушує порядок такого надання, який регулюється Земельним кодексом України та рядом інших нормативно-правових актів України.
ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачем не було встановлено невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою як "резерв" земельної ділянки для потреб військовослужбовців-учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення Земельним кодексом України або іншим законом не передбачена.
При цьому, позивачем було надано копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь в проведенні АТО. Станом на момент звернення позивача із клопотанням земельна ділянка не була віднесена до земель, "зарезервованих" для задоволення потреб учасників АТО.
15. Обираючи спосіб захисту порушених прав, суди дійшли висновку, що обраний позивачем спосіб про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області надати дозвіл на розробку документації із землеустрою, є правильним. Задоволення позову в такий спосіб не є втручанням в дискреційні повноваження Держгеокадастру.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
16. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, оцінюючи як підстави відмови у наданні дозволу, так і вирішуючи питання про спосіб захисту порушених прав позивача:
А) місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернувся позивач не відповідає схемам землеустрою, оскільки зазначена земельна ділянка входить до масиву Іванківської сільської ради, площею 45,0815 га, яка поділена на окремі ділянки. Земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220884000:03:001:0502, яка перебуває у приватній власності третьої особи, що підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти;
Б) суди неправильно зобов`язали Держгеокадастр надати позивачеві дозвіл на розробку проекту землеустрою, а могли лише зобов`язати повторно розглянути клопотання позивача.
17. Відзиву на касаційну скаргу не подано.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
19. З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою через те, що земельна ділянка, яку він хотів отримати, входить до земельних ділянок, запланованих для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції. Отож, правовим питанням у справі є право розпорядника землями визначати коло осіб, яким можуть бути надані земельні ділянки, зокрема обмежуючи їх учасниками АТО.
20. Частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.