1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2020 року

Київ

справа №808/549/17

адміністративне провадження №К/9901/2021/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Баранник Н.П. (головуючий), суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У березні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 - визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонди Волкова О.Ю. щодо визнання нікчемним переказу коштів (транзакція), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року:

1.2 - у сумі 50 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000175420 від 14 січня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 ;

1.3 - у сумі 50 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000175413 від 14 січня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 ;

1.4 - у сумі 152,99 грн з призначення платежу "Оплата процентів по договору №980-015-000175413 від 14 січня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1,

1.5 - у сумі 152,99 грн з призначення платежу "Оплата процентів по договору №980-015-000175420 від 14 січня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 ;

1.6 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а саме - здійснити включення всієї суми відшкодування належної до виплати позивачу ОСОБА_1, а саме 100305,98 грн.

2. Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 17 травня 2017 року відмовив у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що ПАТ "Банк Михайлівський" порушено обмеження, що накладені Постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року за №917/БТ та Постановою Правління Національного банку України від 27 квітня 2016 року за №295/БТ в частині проведення кредитних операцій на суму 1431585182, 51 грн. Правочини, у тому числі і правочин з перерахування (повернення позики) коштів позивачу, є нікчемними у відповідності до положень пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону України від 3 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI). Гарантії цього Закону не поширюються на ситуацію з позивачем, а кошти у сумі 100305,98 грн, зараховані 19 травня 2016 року на рахунки позивача на підставі нікчемного правочину, не підлягають виплаті у зв`язку з тим, що платіжна операція з повернення фінансовою компанією коштів позивачу не має жодного відношення до банківського вкладу.

3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 листопада 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою позов задовольнив.

Визнав протиправними дії уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. щодо визнання нікчемним переказу коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року :

у сумі 50 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000175420 від 14.01.2016" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 ;

у сумі 50 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000175413 від 14.01.2016" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 ;

у сумі 152,99 грн з призначення платежу "Оплата процентів по договору №980-015-000175413 від 14.01.2016" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1,

у сумі 152,99 грн з призначення платежу "Оплата процентів по договору №980-015-000175420 від 14.01.2016" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 .

Зобов`язав уповноважену особу Фонду ОСОБА_2 внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а саме - здійснити включення всієї суми відшкодування, належної до виплати ОСОБА_1, у розмірі 100305,98 грн.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 14 січня 2016 року між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-015-000002384 у національній валюті (далі - Договір).

4.2 Відповідно до пункту 1 договору, Банк відкриває Клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування. Пункт 3 договору визначає, що за користування коштами на рахунку, якщо це передбачено умовами банківського рахунку Банк нараховує і сплачує Клієнту проценти на умовах та за ставкою згідно з Тарифами Банку, шляхом зарахування їх на рахунок (капіталізація процентів).

4.3 14 січня 2016 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договори №980-015-000175420 та №980-015-000175413, відповідно до яких передала ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти у загальній сумі 100 000 грн (по 50000 грн за кожним з договорів) на 277 днів, а TOB "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язалося повернути кошти та виплатити проценти в порядку та умовах, встановлений договором. Умовами договорів передбачено, що кошти надаються позивачем позичальнику в тимчасове користування за плату, а TOB "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язане повернути позивачеві отримані кошти в зазначений строк на рахунок в ПАТ "Банк Михайлівський" та сплатити за період користування відповідні проценти.

4.4 На виконання укладених договорів позивачем 14 січня 2016 року на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" через Банк перераховано по 50 000 грн, що підтверджується квитанціями про здійснення касової операції №QS595401 та №QS562501, завірених печаткою ПАТ "Банк Михайлівський".

4.5 19 травня 2016 року на рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено переказ коштів (транзакції) з поточного рахунку TOB "Інвестиційно-розрахунковий центр" в сумі 100315,11 грн.

4.6 З 23 травня 2016 року в ПАТ "Банк Михайлівський" запроваджено тимчасову адміністрацію.

4.7 З 13 липня 2016 року відкликано банківську ліцензію ПАТ "Банк Михайлівський" та розпочато процедуру його ліквідації.

4.8 Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 1 червня 2016 року №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними викладені в Акті №2 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

4.9 У матеріалах справи міститься Акт №2 від 1 червня 2016 року "Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності" з Додатком №1 до нього. У Додатку №1 до Акту №2 зазначено наступне: "…11 листопада 2014 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та Банком було укладено Договір доручення №1 (далі - Договір доручення) згідно з умовами якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь Товариства, як Довірителя, на умовах строковості та платності. Відповідно до предмету Договору доручення Банк мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення Товариством грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою передбаченою відповідним додатком доданого договору. На виконання вищеозначеного Договору доручення Банком від імені Товариства укладались із фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок Товариства (далі - Договір позики). При цьому фізичні особи (Клієнти) були обізнані в тому, що правовідносини за таким договором регулюються положеннями статтей 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики, і, відповідно, не підпадають під гарантування вкладів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 19 травня 2016 року Банком було отримано від Товариства 16286 платіжних документів з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №…", та отримувачем платежу зазначено фізична особа-клієнт Банку. Тобто, 19 травня 2016 року Товариством ініційоване повернення коштів по Договорах позики, що були укладені Банком в межах дії Договору доручення. За результатом аналізу укладених Договорів позики та руху коштів по рахунках фізичних осіб (Клієнтів), які відкриті в Банку, встановлено, що по більшості з них строк дії не закінчився, а отже 19 травня 2016 року Товариством ініційоване дострокове повернення коштів за позиками. За таких обставин дострокове повернення коштів здійснено Товариством з порушенням вимог законодавства України та в супереч Договорів позики, укладених між ним та фізичною особою, і Банк при цьому здійснював представництво Товариства та укладав правочини від його імені. Як наслідок проведення Банком таких операцій є штучне збільшення суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналіз руху коштів за поточним рахунком Компанії № НОМЕР_3, з якого проведені операції по перерахуванню коштів на поточні рахунки фізичних осіб, показує, що Банком були виконані платіжні доручення Товариства на перерахування коштів, не маючи достатнього залишку на рахунку Товариства …".

4.10 На адресу позивача направлено повідомлення ПАТ "Банк Михайлівський" від 24 січня 2017 року про нікчемність правочину, яким проінформовано, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року в сумі 50 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000175420 від 14.01.2016" та в сумі 50000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000175413 від 14.01.2016" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, є нікчемними.

4.11 Окрім цього, позивачці направлено повідомлення про нікчемність правочину, де зазначено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року в сумі 152,99 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-015-000175420 від 14.01.2016" та в сумі 152,99 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору ь №980-015-000175413 від 14.01.2016" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, є нікчемними.

4.12 Позивач, вважаючи такі рішення відповідача протиправними, а дії такими, що перешкоджають у реалізації її прав на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, звернулася до суду з даним позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом №4452-VI та Законом України "Про банки та банківську діяльність".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

7. Так, відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 26 Закону №4452-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.


................
Перейти до повного тексту