ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №2а-2995/12/1370
адміністративне провадження №К/9901/33552/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смокович М.І.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №2а-2995/12/1370
за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Гулика А.Г., суддів Потабенко В.А., Сакалоша В.М., і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Бруновської Н.В., суддів Гулида Р.М., Шавеля Р.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач-1), Державної митної служби України (далі - відповідач-2, ДМС України) із вимогами: визнати протиправним і скасувати наказ голови ДМС України від 19.03.2012 №549-к "Про припинення перебування на державній службі"; поновити її на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Краковець" Львівської митниці; стягнути з Львівської митниці на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-2995/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015, вказаний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ ДМС України від 19.03.2012 №549-к, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Краковець" Львівської митниці, стягнено з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20.03.2012 по 26.09.2012 в сумі 19423,80 грн, рішення суду в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання.
3. ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-2995/12/1370.
4. На обґрунтування цієї заяви позивачка зазначала, що її поновлено на роботі з 21.03.2012 відповідно до наказу №971-к від 10.06.2013, проте їй не виплачено середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який утворився у зв`язку із невчасним виконанням відповідачем постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-2995/12/1370. Так, з урахуванням заяви від 01.11.2016, позивачка просить суд стягнути з Львівськї митниці на її користь середньомісячний заробіток за час затримки виконання рішення суду з 27.09.2012 по 18.06.2013 в розмірі 9475,29 грн із врахуванням усіх обов`язкових платежів і зборів, які підлягають відрахуванню із заробітної плати.
5. Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 суд замінив відповідача-1 у цій справі на його правонаступника - Львівську митницю Державної фіскальної служби України (далі - Львівська митниця ДФС України).
6. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017, заяву позивачки задоволено частково; стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-2995/12/1370 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України, ДМС України про скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.09.2012 по 09.06.2013 в розмірі 8592 грн 39 коп із проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства; у задоволенні решти вимог відмовлено.
7. Задовольняючи частково заяву позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 має право відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-2995/12/1370.
8. Суди попередніх інстанцій установили, що вказана постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконана відповідачем лише 10.06.2013, а саме тоді, коли наказом ДМС України №971-к "По особовому складу митних органів" ОСОБА_1 поновлено на посаді з 21.03.2012.
9. Водночас за період після прийняття постанови суду про поновлення позивачки на роботі по день прийняття відповідного наказу про її поновлення, останній не виплачено заробітну плату за час затримки виконання судового рішення.
10. Згідно із довідкою Львівської митниці ДФС України від 18.10.2016 №13-70-05/40-268 середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 147,15 грн із урахуванням податків і зборів.
11. Тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1, яка зумовлена затримкою виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-2995/12/1370, становить 176 дні (із 27.09.2012 по 09.06.2013), що також підтверджується розрахунком середньої заробітної плати, проведеного Львівською митницею ДФС України.
12. Отже, виходячи з наведеного, ураховуючи кількість робочих днів (176), середній заробіток позивачки за період із 27.09.2012 по 09.06.2013 становить 25898,40 грн (176 робочих днів х 147,15 грн) із проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
13. Проте судами попередніх інстанцій враховано, що за період із вересня 2012 року по червень 2013 року позивачка отримала допомогу по безробіттю в Мостиському районному центрі зайнятості в розмірі 17306,01 грн, що підтверджується довідкою цього центру (т. 2, а.с. 141) і довідкою Мостиського відділення Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 20.10.2016 №2296/0801 (т. 2, а.с. 149). Указана обставина визнається сторонами.
14. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сума, яка підлягає виплаті позивачці за час затримки виконання судового рішення (25898,40 грн), підлягає зменшенню на розмір допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 . Мостиським районним центром зайнятості (17306,01 грн).
15. Водночас суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні вимоги позивачки в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 10.06.2013 по 18.06.2013 (день ознайомлення позивачки із наказом ДМС України від 10.06.2013 №971-к "По особовому складу митних органів"), оскільки постанова Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-2995/12/1370 уважається виконаною з моменту прийняття відповідного наказу про поновлення позивачки на роботі, а не з моменту ознайомлення її з цим наказом.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
16. 13 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Львівської митниці ДФС України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року.
17. У касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у повному обсязі.
18. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що правові підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі виникають за наявності вини у невиконанні рішення, у тому числі в добровільному порядку.
19. Скаржник пояснює, що позивачку було звільнено з посади старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Краковець" Львівської митниці наказом ДМС України від 19.03.2012 №549-к.
20. Пунктом 1 наказу ДМС України від 23.01.2008 №35 "Про призначення на посади та звільнення з посад" передбачено, що згідно із наказами ДМС України здійснюється прийом осіб, у тому числі і повторний, на службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації (далі - митні органи) на всі посади, передбачені штатним розписом митного органу, крім посад обслуговуючого персоналу та водіїв, за всіма видами трудових договорів.
21. Відповідно до частини першої статті 76 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
22. Таким чином, скаржник наголошує, що Львівська митниця ДФС України не могла поновити ОСОБА_1 без відповідного наказу ДМС України.
23. Наказом ДМС України від 10.06.2013 №971-к ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС України.
24. Відповідно до повідомлень щодо проведення безпідставного списання коштів ГУ ДКС України у Львівській області від 10.06.2013 №9.1-11/5649 та №9.1-11/5651 Львівською митницею ДФС України виплачено кошти за час вимушеного прогулу відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-2995/12/1370.
25. Отже, скаржник уважає, що Львівська митниця ДФС України виконала в повному обсязі вказану постанову суду в частині покладених на неї зобов`язань. Вини Львівської митниці ДФС України у затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді позивачки немає.
26. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
27. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
28. 05 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
29. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А.
30. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29 квітня 2020 року №699/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
31. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Смоковичу М.І.
32. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
33. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
34. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.