ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №640/9160/19
адміністративне провадження №К/9901/33060/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 (суддя: Шулежко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 (головуючий суддя: Пилипенко О.Є., судді: Бєлова Л.В., Беспалова О.О.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання винити дії,
В С Т А Н О В И В :
27.05.2019 Приватне акціонерне товариство "Трикотажна фабрика "Роза" (далі - ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза" або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури або відповідач), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури про відмову у видачі ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на вул. Протасів Яр, 3 у Солом`янському районі міста Києва, затверджене наказом від 25.01.2019 № 82, та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури від 25.01.2019 № 82;
- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури надати ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза" містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - реконструкції нежитлової будівлі літера "А" (надбудови в межах існуючого фундаменту), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 3, у Солом`янському районі міста Києва.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував рішення Департаменту містобудування та архітектури про відмову у наданні ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, розташованого на вул . Протасів Яр, 3 у Солом`янському районі міста Києва, затверджене наказом від 25.01.2019 № 82, і наказ Департаменту містобудування та архітектури від 25.01.2019 № 82.
Зобов`язав Департамент містобудування та архітектури надати ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза" містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - реконструкції нежитлової будівлі літера "А" (надбудови в межах існуючого фундаменту), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 3 у Солом`янському районі міста Києва.
За позицією судів попередніх інстанцій, у зв`язку з відсутністю доказів невідповідності намірів ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза" щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та інших, передбачених містобудівним законодавством підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, позивач правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном відповідно до законодавства не буде порушено чи обмежено у майбутньому. У зв`язку з чим суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав протиправною відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на вул. Протасів Яр, 3, у Солом`янському районі міста Києва.
Також з посиланням на недоведеність відповідачем правомірності вчинення дій щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, суди дійшли висновку, що позовні вимоги про необхідність зобов`язання відповідача надати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - реконструкції нежитлової будівлі літера "А" (надбудови в межах існуючого фундаменту), що розташована за адресою: м . Київ, вул. Протасів яр, 3, у Солом`янському районі міста Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, як належний спосіб захисту порушеного права.
Не погодившись із такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 26.11.2019 Департамент містобудування та архітектури направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неповністю та неправильно з`ясували обставини, що мають значення для справи, вкрай вільно та вибірково застосували норми законодавства внаслідок чого прийняли необгрунтоване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач наполягає на вмотивованій відмові з посиланням на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території житлової садибної забудови, частково до території вулиць та доріг.
Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2019 відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
23.12.2019 позивач надав на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, де зазначив, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими.
За позицією позивача, останнім були надані документи щодо намірів забудови (фактичної реконструкції в межах існуючого фундаменту), які підтверджують історичне цільове призначенню самої нежитлової адміністративної будівлі за весь час її існування та відповідність намірів забудови містобудівним вимогам.
За результатами повторного автоматизованого розподілу, проведеного у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", визначений новий склад колегії суддів: головуючий суддя Чиркін С.М., судді: Бевзенко В.М., Єзеров А.А.
Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником нежитлової будівлі загальною площею 1062,8 га по вулиці Протасів Яр, 3 у місті Києві з 1993 року на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства трикотажної фірми "Роза" від 14.05.1993 та акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства Київської трикотажної фірми "Роза" від 04.06.1993, правонаступником якого являється ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза", що підтверджується Статутом.
В січні 2019 року позивач, через центр надання адміністративних послуг, звернувся до відповідача із заявою від 18.01.2019 №50350-003574241-013-16, в якій просив надати містобудівні умови та обмеження для реконструкції нежитлової будівлі літера "А" (надбудови в межах існуючого фундаменту), що розташована за адресою: м . Київ, вул. Протасів Яр, 3/вул. Грінченка 2 /1 у Солом`янському районі міста Києва, яка належить позивачу на праві власності.
За результатами розгляду заяви від 18.01.2019 із доданими документами, відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва на вул. Протасів Яр, 3 у Солом`янському районі м. Києва у зв`язку із невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. В якості підстав для відмови зазначена невідповідність Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804. За позицією відповідача земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території житлової садибної забудови, частково до території вулиць і доріг.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень затверджено наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.01.2019 №82.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, яким порушено його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивач раніше звертався із заявою про отримання містобудівних умов для проведення реконструкції, належної йому на праві власності, нежитлової будівлі за літерою "А" з надбудовою на вул. Протасів Яр, 3 у Солом`янському районі міста Києва, проте отримував неодноразово відмови у наданні містобудівних умов.
У зв`язку із раніше отриманими зауваженнями відповідача щодо невідповідності функціонального призначення земельної ділянки, які унеможливлюють позивачу провести реконструкцію з надбудовою в межах уже існуючого фундаменту без зміни функції, позивач звернувся до розробника Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року Дочірнього підприємства "Інститут Генерального плану міста Києва" для отримання роз`яснення щодо функціонального призначення території по вул. Протасів Яр, б .3.
Листом від 18.07.2018 №153 Дочірнє підприємство "Інститут Генерального плану міста Києва" повідомило, що оскільки Генеральний план міста відповідно до діючих нормативів виконувався на топооснові М 1:10000, де лінія, товщиною 1 мм, по факту становить 10 м, та відсутність на той час у проектувальників чергового земельного кадастру призвело до похибки, через яку будівля трикотажної фабрики "Роза" по вулиці Протасів Яр, 3 потрапила до території житлової садибної забудови.
Також Дочірнє підприємство "Інститут Генерального плану міста Києва" зазначило, що під час розробки ДПТ в межах вулиць Миколи Грінченка, Протасів Яр, Андрія Головка, Семенівська, Божків Яр, межа Байкового кладовища у Солом`янському районі міста Києва, наявність земельного кадастру дозволила уточнити територію, що займає ПАТ "Трикотажна фабрика "Роза" та підтвердило, що згідно плану існуючого використання території ДПТ та проектних креслень вищезазначений корпус знаходиться на промисловій території.
Водночас, з метою усунення розбіжностей позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом від 06.12.2018 №674 стосовно надання роз`яснення щодо земельної ділянки, на якій розміщена нежитлова будівля по вул. Протасів Яр, 3 у Солом`янському районі міста Києва .
У відповідь на вказане звернення позивача, відповідач листом від 09.01.2019 №055-204 повідомив, що розробник діючої містобудівної документації (Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. № 370/1804) є Інститут "Київгенплан" ВАТ "Київпроект" та повідомлено, що згідно з діючим Генеральним планом, територія на якій розміщена зазначена позивачем будівля, а саме нежитлова будівля на вулиці Протасів Яр, 3 у Солом`янському районі м. Києва відноситься до промислової території, яка знаходиться в межах санітарно-захисної зони від залізниці, а також входить до поліфункціональних районів з формуванням функціонально-планувальної структури виробничих територій.
З урахуванням інформації, зазначеної у Пояснювальній записці Звіту, в розділі "Загальна характеристика району робіт" судами встановлено, що вищезазначені земельні ділянки розташовані в промисловій зоні Солом`янського району. Також встановлено, що на час обстеження земельних ділянок в натурі на земельній ділянці на вулиці Миколи Грінченка міста Києва, розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу.
Водночас зазначені вище листи та звернення, які передували заяві 18.01.2019 були долучені позивачем до заяви №50350-003574241-013-16.
Суди вважали, що твердження відповідача щодо віднесення будівлі позивача до території житлової садибної забудови спростовано роз`ясненням Дочірнього підприємства "Інститут Генерального плану міста Києва", викладеним у листі від 18.07.2018 року №153. При цьому, зазначили, що сама похибка чи можливо окремі розбіжності містобудівних умов та обмежень не можуть бути підставою для відмови у їх видачі.
За таких встановлених обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що за цільовим призначенням земельна ділянка, на якій розташована належна позивачу на праві власності нежитлова будівля по вул. Протасів Яр, 3 у Солом`янському районі міста Києва, віднесена до промислової території.
Отже, наміри позивача щодо забудови вищевказаної земельної ділянки відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва.
Судами акцентована увага на тому, що відповідачем дані факти не спростовані.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № №3038-VI) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією
За приписами пункту 7 частини першої статті 2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.
Згідно із статтею 26 Закону № 3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
За приписами частини першої статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є, у тому числі, (…) містобудівні умови та обмеження.
Згідно із частиною третьої, статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
4) витяг із Державного земельного кадастру.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що разом із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень позивач подав наступні документи:
- заяву про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 18.01.2019, про що зазначено в описі документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги;