ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №804/6006/16
адміністративне провадження №К/9901/20699/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів Смоковича М.І.
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Сидоренко Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (головуючий суддя - Божко Л.А., судді - Лукманова О.Л., Круговий О.О.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до військової частини - польова пошта В 0440 Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
14.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини польова пошта В0440 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. 28.08.2013 року позивач уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України на три роки, а 29.08.2016 року подав рапорт відповідачу про небажання продовжувати дію контракту та звільнити його в запас на підставі п. "а" ч.6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Однак, листом від 05.09.2016 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що в Україні триває особливий період, а тому він не підлягає звільненню зі служби до закінчення особливого періоду. ОСОБА_1 звернувся до суду, де просить визнати відмову відповідача звільнити його з військової служби у зв`язку з закінченням контракту протиправною та зобов`язати відповідача звільнити його у зв`язку з закінченням контракту від 28.08.2013 року з військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем допущено протиправну відмову щодо звільнення позивача з військової служби, оскільки відсутні обставини з якими Закон України "Про військовий обов`язок та військову службу" пов`язує можливість продовження контракту понад встановлені строки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. На сьогодні в Україні діє особливий період. В проміжках між періодами проведення мобілізації, а саме: з 02 по 06 травня 2014 року, з 21 червня по 23 липня 2014 року з 07 вересня 2014 року по 19 січня 2015 року, стан особливого періоду не припинявся. Суд приходить до висновку про відсутність обставин протиправності дій командира військової частини польова пошта В044 ОСОБА_2 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту про проходження військової служби у Збройних силах України від 28.08.2013 року, внаслідок чого в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року залишено без змін.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд апеляційної інстанції вказав, що особливий період настав під час дії контракту позивача, тому до спірних правовідносин застосовуються вимоги правової норми Закону № 2232-XII, тобто дія контракту позивача продовжується понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації. Такий висновок суду узгоджується з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому апеляційна скарга є не обґрунтованою.
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
13.01.2017 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким визнати відмову військової частини польова пошта В0440 Міністерства оборони України звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку із закінченням контракту від 28.08.2013 року протиправною, зобов`язати відповідача звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку із закінченням контракту від 28.08.2013 року.
В обґрунтування поданої касаційної скарги позивач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції вказують на те що, чіткого припинення особливого періду ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не визначено, водночас зазначеним законом передбачено такий захід як демобілізація та закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду, тому в проміжок часу між періодами проведення мобілізації стан особливого періоду не припинився. Скаржник зазначає, із змісту ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" вбачається, що закон не пов`язує закінчення особливого періоду саме за наявності такої умови як - демобілізація, навпаки, закон відрізняє ці поняття, так у абз. 3 ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено можливість закінчення особливого перводудо прийняття рішення про мобілізацію, так зазначеною нормою визначено - у разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково. Позивач вважає, що підстави, з якими ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" пов`язує можливість продовження дії контракту позивача понад встановлені строки - відсутні, відтак відмова припинити дію контракту з позивачем не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
17.02.2017 року відповідачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких він просив залишити без задоволення касаційну скаргу позивача, а судові рішення першої та апеляційної інстанції без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
28.08.2013 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини А1126 п-ка Содоля Ю.І. укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки.
29.08.2016 року стрільцем-регулювальником комендантського відділення комендантського взводу ОСОБА_1 подано рапорт на ім`я командира військової частини В0440 полковника Зенченко О.В., згідно якого повідомлено про небажання продовжувати службу, укладати новий контракт та прохання звільнити зі Збройних Сил України.
Листом вих. №5088 від 05.09.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що його рапорт за вх.1856 від 17.03.201 року про небажання продовжувати термін військової служби за контрактом та укладання нового контракту розглянуто та роз`яснено, що у командування військової частини на даний час відсутні правові підстави для звільнення позивача з військової служби за контрактом у зв`язку з закінченням строку контракту.
Крім того, в листі зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014р. №303 Про часткову мобілізацію, затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (Далі-Закон): контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, у зв`язку із закінченням строку контракту (пункт "а").
Частина 9 статті 23 Закону: у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті та частиною восьмою статті 26 цього Закону.
Частина 8 статті 26 Закону: Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: 1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини: а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;г) у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є інвалідом I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини - інваліда підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; д) у зв`язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків; є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України; ж) які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону; з) які досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.