ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа № 200/584/19-а
адміністративне провадження №К/9901/26783/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2019 року (суддя Голуб В.А.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року (головуючий суддя Гайдар А.В., судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць Р.В.)
в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зумекс ЛТД"
до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, та наказу, рішення
ВСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зумекс ЛТД" (надалі також - ТОВ "Зумекс ЛТД", позивач) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецької області (надалі також - Управління, відповідач ), Державної фіскальної служби України (далі також - ДФС ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0015371303, яким застосовано штрафні санкції до платника податків на суму 510, 00; № 0015381303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 823 357, 53 грн (за податковим зобов`язанням 376 540,40 грн, за штрафними санкціями 281 948, 55 грн, пеня 164 868, 58 грн); № 0015391303, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 10 471, 37 грн (за податковим зобов`язанням 4 787, 00 грн, за штрафними санкціями 3 583, 40 грн, пеня 2 100, 97 грн) та скасувати наказ Головного управління ДФС у Донецькій області № 1523 від 30 серпня 2018 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, рішення Державної фіскальної служби України від 20 листопада 2018 року № 37638/6/99-99-11-05-01-15.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Зумекс ЛТД" зазначало, що:
- ДФС в порушення норм податкового законодавства перевірено період після закінчення 1095 днів, що настав за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а уточнююча декларація яка була подана позивачем стосувалась змін ознак доходу та не стосувалась числових показників;
- щодо заниження суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб з нарахованих та виплачених дивідендів, позивач вказав, що товариство не здійснювало нарахування та виплат дивідендів по акціям та/або інвестиційним сертифікатам, оскільки мало на час виникнення спірних правовідносин іншу організаційно-правову форму та відповідно дивідендів не здійснювало; у зв`язку з чим відсутні правові підстави для нарахування пені та застосування штрафних санкцій до позивача.
1.2.Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року, позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 17 жовтня 2018 року №0015391303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 10471, 37 грн, №0015381303 в частині збільшення податкового зобов`язання на 57 407, 40 грн, нарахування штрафу у розмірі 202165,30 грн та пені 25 135, 46 грн, в решті позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відбулось подвійне оподаткування виплачених сум фізичним особам-учасникам товариства, оскільки податок на доходи фізичних було донараховано у зв`язку з невірно застосованою ставкою ТОВ "Зумекс ЛТД", а сума донарахованого зобов`язання була сплачена податковим агентом на загальних підставах.
Крім того, суди попередніх інстанцій виходили із того, що у діях позивача відсутня ознака повторності, оскільки вказані порушення податкового законодавства були виявлені однією перевіркою, а відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення визначено розмір штрафу на підставі статті 127 Податкового кодексу України, тобто за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб взагалі, нараховано з ознаками повторності та як за такі, що здійснені втретє.
1.3.Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Верховним Судом двічі надсилалась копія касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження на зазначену позивачем адресу, що відповідала даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштові відправлення повертались із відміткою про наявність інших причин, що не дали змоги виконати обов`язок щодо пересилання поштового відправлення, а саме "адресат відсутній".
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 27 вересня 2018 року № 1104/05-99-13-03/20329096, згідно з висновками якого позивачем порушено вимоги:
- підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 51.1 статті 51, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в частині надання недостовірних відомостей щодо сум утриманого податку на доходи фізичних осіб із нарахованих (виплачених) дивідендів за 2014-2015 роки на користь фізичних осіб учасників ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку;
- підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 18.1 статті 18, абзацу 2 підпункту 57.1 статті 57, підпункту 167.5.1 пункту 167.5 статті 167, підпункту 170.5.4. пункту 170.5 статті 170, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 319 133, 00 грн. з нарахованих та виплачених дивідендів у сумі 1 218 грн. в 1 кварталі 2015 року та у сумі 317 915 грн. в 1 кварталі 2016 року;
- абзацу "г" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в частині заниження суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 57 407,40 грн. з виплачених доходів у вигляді додаткового блага, у т.ч. по звітних періодах березень 2015 182,70 грн. ( ОСОБА_1 - 91,35 грн., ОСОБА_2 - 91,35грн.) та лютий 2016 57 224,70 грн. ( ОСОБА_1 5 - 56 652,45 грн., ОСОБА_2 - 572,25 грн.);
- абзацу "г" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в частині заниження суми податкових зобов`язань з військового збору у розмірі 4 787,00 грн. з виплачених доходів у вигляді додаткового блага, у т.ч. березень 2015 року - 18, 27 грн., лютий 2016 року - 4 768,73 грн.
Висновки відповідача про порушення позивачем наведених норм ґрунтуються, зокрема, на тому, що:
- позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, виплатив дивіденди фізичним особам, однак, всупереч вимог податкового законодавства, податок з доходів фізичних осіб сплатив без застосування відповідної ставки податку, що у 2015 році становила 20%, а у 2016 році - 18 %. Так, у 2015 році фактично підприємством нараховано 334 671,13 грн., однак повинно було нараховано 335 889,13 грн., тобто різниця становить 1 218,00 грн; у 2016 році ТОВ "Зумекс ЛТД" невірно застосована ставка податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5%, однак вона повинна була становити 18% від нарахованого доходу: фактично підприємством нараховано 122 275,00 грн., повинно бути нараховано 440 190,00 грн., відтак різниця становить 317 915,00 грн.
- у зв`язку з тим, що у 1 кварталі 2015 року та 1 кварталі 2016 року ТОВ "Зумекс ЛТД" було занижено суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб з нарахованих та виплачених дивідендів фізичним особам-учасникам товариства у сумі 319 133,00 грн., у тому числі 1 218,00 грн. в 1 кварталі 2015 року та 317 915,00 грн. в 1 кварталі 2016 року, зазначені суми було виплачено фізичним особам як додаткове благо, а тому із них має сплачуватись ще раз податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.
На підставі акту Управлінням прийнято податкові повідомлення рішення від 17 жовтня 2018 року:
- № 0015371303, яким застосовано штрафні санкції до платника податків на суму 510 грн;
- № 0015381303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 823 357, 53 грн (за податковим зобов`язанням 376 540,40 грн, за штрафними санкціями 281 948, 55 грн, пеня 164 868, 58 грн);
- № 0015391303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 10 471, 37 грн (за податковим зобов`язанням 4 787, 00 грн, за штрафними санкціями 3 583, 40 грн, пеня 2 100, 97 грн.).
Судами встановлено, що з розрахунку штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб, застосованих до ТОВ "Зумекс ЛТД" відповідно до статті 127 Податкового кодексу України слідує, що відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 25 %, 50 %, 75 % .
3. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1.Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що оскільки ТОВ "Зумекс ЛТД" у 2015-2016 роках застосовувало спрощену систему оподаткування з врахуванням вимог підпункту 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України, ним не вірно застосовано ставку податку на доходи фізичних осіб, оскільки ставка податку для пасивних доходів, до складу яких відносяться дивіденди нараховані резидентом, які не є платниками податку на прибуток, у 2015 році складала 20 % та у 2016 році 18 % відповідно.
Розмір штрафних санкцій за вчинення порушення, передбаченого пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, визначається з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу; кваліфікуючою ознакою застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Податкового кодексу України є допущення податковим агентом декількох правопорушень протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення контролюючим органом.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд зазначає таке.
Відповідач в касаційній скарзі не спростовує встановлених судами попередніх інстанцій обставин повторного стягнення податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу фізичним особам у вигляді дивідендів шляхом визнання відповідних податкових донарахувань з податку на доходи фізичних осіб додатковим благом таких.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на доходи фізичних осіб врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.
Підпункт 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пасивні доходи для цілей розділу ІV цього Кодексу - це доходи отримані серед іншого у вигляді дивідендів.
Згідно з підпунктом 14.1.49. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Приписи пункту 170.5. статті 170 Податкового кодексу України встановлюють особливості оподаткування дивідендів.
Підпункт 170.5.1. пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України визначає, що податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.