ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/2300/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді покладено на помічника судді Геращенко Ю.М.,
представників учасників справи:
позивача - квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова - не з`явився,
відповідача - приватного підприємства "Діана-Сервіс" - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 (колегія суддів: Матущак О.І.(головуючий), Бойко С.М., Бонк Т.Б.)
зі справи № 914/2300/18
за позовом квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова (далі - Відділ)
до приватного підприємства "Діана-Сервіс" (далі - Підприємство)
про розірвання договору та вивільнення майна.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Відділ звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Підприємства про розірвання договору від 01.09.2017 № 5/2017/КЕВ, який укладений Відділом з Підприємством, та зобов`язання відповідача звільнити нежитлові приміщенні і передати їх позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що строк дії договору оренди закінчився, проте Підприємство, як наймач не повернуло Відділу, як балансоутримувачу орендоване майно після закінчення терміну дії договору від 01.09.2017 № 5/2017/КЕВ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.03.2019 зі справи № 914/2300/18 позов задоволено частково; зобов`язано Підприємство звільнити та передати Відділу нежитлові приміщення загальною площею 139,34 кв.м в будівлях №№ 410, 175 та частину технічного майданчика військового містечка № 58, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 5. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 1762,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові в частині вимоги про розірвання договору від 01.09.2017 № 5/2017/КЕВ, виходив з того, що підстави для розірвання договору відсутні, оскільки орендні правовідносини між сторонами спору припинені внаслідок закінчення строку дії договору. Водночас, встановивши, що у відповідача відсутні правові підстави для користування спірним майном, суд першої інстанції, задовольнив позов в частині вимоги про зобов`язання Підприємства звільнити та передати майно Відділу, як балансоутримувачу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 зі справи рішення місцевого господарського суду скасовано; ухвалено нове рішення про відмову в позові. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишено за апелянтом, оскільки в апеляційній скарзі скаржник не зазначав ті доводи, з яких виходив суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі, й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів. Чинне законодавство не надає права балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, у зв`язку з чим балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про розірвання договору чи зобов`язання орендаря повернути орендоване майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, 13.04.2020 Відділ звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив зазначене судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу, з посиланням на приписи частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права (приписи статей 1, 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", частини другої статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України", частини першої статті 137 Господарського кодексу України) без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.02.2019 зі справи № 910/21069/17.
Крім того, скаржник зазначає також про те, що апеляційну скаргу Підприємства прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, незважаючи на закінчення строку для подання апеляційної скарги, і така апеляційна скарга подана Підприємством з корисливих мотивів, оскільки на момент її подання у суді розглядалася справа про стягнення заборгованості зі сплати неустойки з відповідача за користування спірним майном.
Суд апеляційної інстанції у розгляді апеляційної скарги вийшов за межі розгляду апеляційної скарги, оскільки розглянув та врахував обставини, на які Підприємство, як апелянт, не посилалося.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, зазначаючи про її законність та обґрунтованість.
Розгляд клопотань учасників справи
Згідно з ухвалою Суду від 21.05.2020 Підприємству відмовлено у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 914/2300/18, у зв`язку з відсутністю технічної можливості у суду, який зазначило у заяві Підприємство.
У судовому засіданні 28.05.2020 Судом залишено без розгляду клопотання Відділу про відкладення розгляду касаційної скарги у зв`язку з введеними карантинними заходами, яке надійшло на електронну адресу Суду 26.05.2020, оскільки таке клопотання не підписане уповноваженою особою з використанням електронного цифрового підпису, який прирівнюється до власноручного підпису.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
01.09.2017 Відділом та Підприємством укладено договір № 5/2017/КЕВ (далі - Договір), відповідно до умов якого балансоутримувач (Відділ) передає, а користувач (Підприємство) приймає в тимчасове строкове платне використання (користування) нерухоме військове майно загальною площею 139,34 кв.м військового містечка № 58, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 5, що знаходиться на балансі Відділу, вартість якого визначена на 30.04.2017 за незалежною оцінкою, та становить згідно з актом оцінки займаній площі 250 218,75 грн. без ПДВ, а саме: частина нежитлового приміщення № 1 в будівлі складу інв. № 410 площею 83,44 кв.м, вартістю 183 562,64 грн. без ПДВ; нежитлове приміщення № 9 в будівлі управління інв. № 175 площею 19,9 кв.м, вартістю 66 656,11грн. без ПДВ; частина технічного майданчика № 6 площею 36,0 кв.м.
Склад майна, що передається, визначено у додатку № 1 до договору (акт інвентаризації нерухомого військового майна інв. № 410,175 та частини технічного майданчика, що знаходяться за адресою: м . Львів, вул. Авіаційна, 5 ).
Згідно з пунктом 1.3 вказаного договору, нерухоме майно балансоутримувач передає користувачу: 83,44 кв.м - під розміщення складів; 19,9 кв.м - під розміщення офісних приміщень; 36,0 кв.м - під розміщення та зберігання великогабаритних матеріалів (інше використання нерухомого майна).
Договір укладено 01.09.2017. Договір діє з моменту його підписання до визначення переможця конкурсу на право укладення договору оренди майна, але не більше ніж один рік з моменту його підписання (пункт 10.1 Договору).
Згідно з пунктом 10.7 Договору його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
01.09.2017 сторонами Договору підписано акт приймання-передачі орендованого нерухомого майна та технічного майданчика.
01.09.2018 строк дії Договору закінчився, у зв`язку з чим Відділ звертався з листами до Підприємства (від 27.08.2018 № 3655, від 20.09.2018 № 4058, від 29.10.2018 № 4816) щодо вивільнення орендованого майна.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
частини перша, друга статті 11:
- цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки;
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
- зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;
частина перша статті 759:
- за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк;
частина перша статті 785:
- у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
частина перша статті 137:
- правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент закінчення строку дії договору):
частина перша статті 1:
- цей Закон регулює:
організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності;
майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
частина третя статті 1:
- відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв`язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України";
частина друга статті 26:
- договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено;
частина перша статті 27:
- у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Закон України "Про Збройні Сили України":
частина друга статті 14:
- земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Закон України "Про господарську діяльність в Збройних Силах України":
стаття 1:
- господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов`язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом;
- господарська діяльність у Збройних Силах України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Господарська діяльність у Збройних Силах України не повинна негативно позначатися на їх боєготовності та боєздатності. Не допускається залучення військовослужбовців до виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, не передбачених цим Законом;
стаття 7:
- військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам;
- Порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України":
стаття 1:
- військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо;
стаття 3:
- військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті);
- з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 № 778:
частини перша, друга, третя:
- цей Порядок визначає процедуру надання дозволу військовим частинам, закладам, установам та організаціям Збройних Сил (далі - військові частини) на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого військового майна в оренду;
- до військового майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" належать закріплені за військовими частинами будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо, що перебуває у державній власності;
- дозвіл на передачу юридичним і фізичним особам закріпленого за військовими частинами рухомого та нерухомого військового майна в оренду, за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки, надається військовим частинам, зареєстрованим як суб`єкти господарської діяльності у Збройних Силах, за умови, що це не заподіюватиме шкоди їх бойовій та мобілізаційній готовності (не впливатиме на повноту, своєчасність та якість виконання поставлених перед військовими частинами завдань у мирний та воєнний час).
Положення про організацію квартирно - експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України від 03.07.2003 № 448:
пункти 1.1, 1.2:
- це Положення визначає організацію та завдання квартирно - експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (далі - ЗС України).
Організація квартирно - експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно - експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено - житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном;
- у цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях: