ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/850/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;
представники сторін в судове засідання не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Іоннікова І.А., судді - Разіна Т.І., Тарасенко К.В.)
від 19.09.2019
у справі за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 138 188,68 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У січні 2019 року Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (надалі - АТ "ДТЕК Західенерго", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення 1 138 188,68 грн штрафу за порушення термінів доставки вантажу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з вересня по листопад 2018 року відповідачем - АТ "Українська залізниця" на підставі договору про надання послуг № 00078/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 відвантажено на користь позивача - АТ "ДТЕК Західенерго" вантаж (вугільну продукцію) за рядом залізничних накладних, відповідно до яких доставка вантажу зі станцій відправлення відбулася з простроченням терміну доставки, встановленого пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (зі змінами та доповненнями); зазначені обставини стали підставою для нарахування позивачем відповідачу штрафу згідно з пунктом 116 Статуту залізниць України на суму, що відповідає ціні позову.
1.3. Заперечуючи проти позову, відповідач аргументував власним розрахунком штрафу та зауважив, що штраф за несвоєчасну доставку вантажу залізницею повинен розраховуватися від провізної плати, яка зазначається в пункті 31 залізничної накладної або у відомості вагонів, однак, позивачем у розрахунку заявлені суми штрафу, які розраховано не тільки від провізної плати, а ще від додаткових зборів, тобто суми, яка міститься у графі 34 залізничних накладних. У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що позивачем в розрахунку заявлені суми штрафу, які складаються не тільки з провідної плати, а ще й з додаткових зборів. А згідно статті 116 Статуту залізниць України штраф за несвоєчасну доставку вантажів розраховується від провізної плати.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/850/19 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 860 850,91 грн штрафу. В задоволенні позовних вимог про стягнення 277 337,77 грн штрафу відмовлено.
2.2. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з таких обставин:
- факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем;
- розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу має бути здійснений у відсотковому відношенні від розміру провізної плати (графа 31 накладної), а не загальної суми, сплаченої відправником (провізної плати та інших платежів(додаткових зборів)), оскільки відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф у відсотках від провізної плати.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 910/850/19 рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь АТ "ДТЕК Західенерго" 277 337,77 грн штрафу. В іншій частині рішення залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що при визначенні розміру провізної плати у спірних правовідносинах судом першої інстанції не було взято до уваги положення статті 916 Цивільного кодексу України та пункту 3.2. договору про надання послуг №00078/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018, яким сторони погодили про включення до складу провізної плати і інших платежів, а тому висновки місцевого господарського суду про те, що штраф за несвоєчасну доставку вантажів розраховується у певному відсотковому відношенні лише щодо провізної плати, яка згідно закріплених в додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та Пояснень щодо заповнення накладної, визначається залізницею в графі 31 відповідної накладної, є передчасними.
2.5. При ухваленні оскаржуваної постанови, апеляційний господарський суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи
3.1. 18.10.2019 АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 910/850/19, в якій просить скасувати вказану постанову в частині достягнутої судом апеляційної інстанції суми в розмірі 277 337,77 грн та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції зроблено висновки без урахування приписів частини 1, 3, 4 статті 916, статті 920 Цивільного кодексу України, статті 311 та частини 3 статті 313 Господарського процесуального кодексу України, пункту 116 Статуту залізниць України та додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644.
3.3. В поданій касаційній скарзі відповідач вказав, що висновок Верховного Суду у справі № 910/9765/18 суперечить позиції, викладеній Верховним Судом у постанові, від 05.08.2019 у справі № 910/10848/18, відповідно до якої розрахунок штрафу за несвоєчасну доставку вагонів необхідно здійснювати виходячи лише із сум провізних плат, зазначених у відповідних залізничних накладних.
3.4. Відповідач зауважив, що розмір провізної плати вказано у кожній залізничній накладній, на підставі якої відбувалося перевезення вантажу залізницею до пункту призначення за замовленням позивача, і саме від суми провізної плати, вказаної у такій накладній, розраховується сума штрафу у разі прострочення відповідача у доставці конкретної партії вантажу на підставі відповідної залізничної накладної. Разом з тим, з розрахунку суми штрафу, наданого позивачем, вбачається, що розрахунок штрафу зроблено, виходячи не з розміру провізної плати, а із загальної суми платежу, яка включає в себе в тому числі додаткові збори за перевезення вантажу залізницею.
3.5. Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. 08.02.2020 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".