ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/261/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Кушніра І. В., Могила С. М.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - Дудченко В. В. (адвокат),
відповідача - Вознюка Є. В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз""
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2019 (Бортник О. Ю. - доповідач, судді Петрашко М. М., Синчук М. М.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 (Хабіб М. І. - доповідач, судді Дубник О. П., Зварич О. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз""
про визнання недійсним одностороннього правочину.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У лютому 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз"), від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"", звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз") про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.02.2016 № лв07/4-1309-16 на суму 5 429 574,21 грн.
2. Позовні вимоги обгрунтовані відсутністю правових підстав для проведення зарахування, оскільки у рішенні суду від 07.11.2012 у справі № 5015/393/12, на яке, як на підставу виникнення боргу посилається відповідая у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.02.2016 № лв07/4-1309-16, не встановлено обов`язку позивача сплатити різницю між сумою боргу та вартістю переданих матеріалів, і на дату пред`явлення відповідачем зазначеної позивач не мав боргу перед відповідачем на суму 5 429 574,21 грн. Крім того, АТ "Укртрансгаз" зазначає, що у заяві про зарахування відповідач посилається на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2013 у справі № 5015/393/12, на той час як рішення у цій справі ухвалено 07.11.2012, і строк позовної давності для стягнення заборгованості за таким рішенням на день подання заяви сплив. Отже, позивач вважає, що заява про зарахування не відповідає вимогам статті 601, пункту 4 частини 1 статті 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв`язку з чим просив визнати недійсним односторонній правочин про зарахування на підставі статей 203, 215 цього Кодексу.
Короткий зміст судових рішень у справі
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.08.2019 у справі № 914/261/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019, позов задоволено.
4. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, аргументовано тим, що позивач не є боржником за рішенням суду у справі № 5015/393/12 щодо повернення відповідачеві 5 429 574,21 грн, оскільки у цьому рішенні суду не зазначено ні про обов`язок позивача повернути відповідачеві 5 429 574,21 грн, ні про строк виконання такого обов`язку. Крім того, згідно з рішенням суду у справі № 5015/393/12 установлено обов`язок АТ "Укртрансгаз" прийняти майно, вичерпний перелік якого наведено у пункті 3 резолютивної частини рішення, на той час як у договорі на транспортування газу визначено обов`язок відповідача оплатити послуги із транспортування газу. Отже, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем при вчиненні одностороннього правочину положень статті 601 ЦК України щодо зустрічності вимог, які зараховуються, їх однорідності та настання строків виконання обох зобов`язань. Щодо доводів відповідача про те, що рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/891/16 відмовлено у задоволенні вимог позивача про стягнення 5 429 574,21 грн заборгованості, суди зазначили, що на дату ухвалення цього рішення заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не була оскаржена або визнана недійсною. Разом із тим відповідач не довів відсутності у позивача права на визнання недійсним спірного правочину в межах справи № 914/261/19, не спростував доводів позивача про порушення відповідачем при вчиненні спірного правочину вимог пункту 4 частини 1 статті 602 ЦК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 07.11.2012 у справі № 5015/393/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 і постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2013, задоволено позов ПАТ "Львівгаз" до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", розірвано укладений між сторонами договір доручення від 28.02.2006 № 01-83ін-06, зобов`язано ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" прийняти від ПАТ "Львівгаз" у рахунок погашення суми невиконаних ПАТ "Львівгаз" зобов`язань за договором доручення від 28.02.2006 № 01-83ін-06 у сумі 41 454 779,40 грн матеріали, перелік яких наведено у пункті 3 резолютивної частини рішення суду.
6. Згідно із зазначеними судовими рішеннями у справі № 5015/393/12 установлено, що: - 28.02.2006 ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" і ПАТ "Львівгаз" уклали договір доручення № 01-83ін-06, відповідно до пунктів 1.1- 1.3 якого ПАТ "Львівгаз" взяло на себе зобов`язання від імені та за рахунок ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" виступити замовником із коригування проектно-кошторисної, дозвільної та іншої необхідної документації для реконструкції газорозподільної станції "Липники" Львівської області, а також виступити замовником будівництва реконструкції газорозподільної станції "Липники", ввести її у промислову експлуатацію до 31.12.2006; загальна сума договорів, які укладає ПАТ "Львівгаз" на виконання цього договору доручення, не повинна перевищувати 130 000 000,00 грн;
- для забезпечення виконання цього договору ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" перерахувало на банківський рахунок ПАТ "Львівгаз" 130 000 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.03.2006 № РКЗЗ13-РК3319, та виконало інші обов`язки, передбачені у розділі 3 договору;
- для потреб виконання цього договору ПАТ "Львівгаз" придбало матеріали та обладнання балансовою вартістю 39 076 919,75 грн без ПДВ;
- згідно зі звітом повіреного від 30.06.2011, виконаним без урахування вартості придбаних матеріалів і затвердженим довірителем, заборгованість ПАТ "Львівгаз" перед ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на 01.07.2011 становить 41 454 779,40 грн.
7. За змістом судових рішень у справі № 5015/393/12 суди дійшли висновку про наявність підстав для розірвання договору з огляду на істотну зміну обставин, якими керувалися сторони при його укладенні, що унеможливлює подальше виконання ПАТ "Львівгаз" договору доручення, та у зв`язку із невикористанням матеріалів, придбаних ПАТ "Львівгаз" для потреб виконання цього договору, балансова вартість яких становить 39 076 919,75 грн без ПДВ, для їх повернення.
8. Відповідно до наявної у матеріалах справи постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 38962049 від 17.02.2014 зазначене рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2012 у справі № 5015/393/12 виконано у повному обсязі 06.02.2014.
9. ПАТ "Львівгаз" надіслало філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.02.2016 (вх. № 1930 від 26.02.2016), в якій зазначено, що станом на 22.02.2016 філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" має заборгованість перед ПАТ "Львівгаз" за договором від 28.02.2006 № 01-83ін-06 та відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2013 № 5015/393/12 на суму 5 429 574,21 грн, а ПАТ "Львівгаз" має заборгованість перед АТ "Укртрансгаз" за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011 № 1109011061/Н29 на суму 7 522 824,69 грн.
10. На підставі статті 601 ЦК України відповідач повідомив позивачеві про припинення своїх зобов`язань щодо сплати 5 429 574,21 грн на користь позивача за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011 № 1109011061/Н29 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. ПАТ "Львівгаз" зауважило про зменшення дебіторської заборгованості на суму 5 429 574,21 грн, яка виникла за договором від 28.02.2006 № 01-83ін-06, на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2013 у справі № 5015/393/12, та, відповідно, про зменшення кредиторської заборгованості перед АТ "Укртрансгаз" за договором від 27.09.2011 № 1109011061/Н29 на суму 5 429 574,21 грн.
11. У березні 2016 року АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом до ПАТ "Львівгаз" про стягнення заборгованості за договором від 27.09.2011 № 1109011061/Н29 на транспортування природного газу в сумі 7 475 484,68 грн, яка виникла за період із січня по червень 2015 року, а також 2 423 139,78 грн пені, 569 639,05 грн інфляційних втрат, 206 986,50 грн - 3 % річних і 702 116,05 грн - 7 % штрафу.
12. За змістом рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 у справі № 914/891/16, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, відмовлено у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз" у частині стягненні 5 429 574,21 грн заборгованості у зв`язку із припиненням обов`язку ПАТ "Львівгаз" у цій частині шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно із заявою від 24.02.2016 № лв07/4-1309-16.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Львівської області від 29.08.2019 і постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 914/261/19, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
14. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій усупереч положенням статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не врахували фактів, установлених згідно з рішеннями судів у справі № 914/891/16 щодо припинення зобов`язання скаржника стосовно сплати 5 429 574,21 грн на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.02.2016 № лв07/4-1309-16. Водночас під час розгляду справи № 914/891/16 позивач не заявляв вимог про визнання такого одностороннього правочину недійсним.
Доводи інших учасників справи
15. У письмових поясненнях АТ "Укртрансгаз" акцентує безпідставність доводів скаржника і просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 914/261/19 - без змін.
Позиція Верховного Суду
16. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
17. За змістом статті 300 ГПК України у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.02.2016 № лв07/4-1309-16 на суму 5 429 574,21 грн.