ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5578/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Двойневського Івана Васильовича
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Котков О.В.)
від 24.09.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Козир Т.П., судді - Кравчук Г.А., Євсікова О.О.)
від 12.12.2019
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Двойневського Івана Васильовича
до 1. Корабельного районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,
2. Одеського апеляційного господарського суду,
3. Державної казначейської служби України
про стягнення 1 214 124,02 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У квітні 2019 року Фізична особа-підприємець Двойневський Іван Васильович (надалі - ФОП Двойневський І.В., позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Корабельного районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач-1, Корабельний РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області), Одеського апеляційного господарського суду (далі - відповідач-2), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-3) про стягнення з Державного бюджету України 1 214 124,02 грн матеріальної шкоди.
1.2. Позовну заяву обґрунтовано такими обставинами:
1.2.1. У березні 2018 року ФОП Двойневський І.В. звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до ТОВ "Авалон ІНК" про стягнення боргу в розмірі 1 133 950,00 грн.
1.2.2. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018 у справі № 923/161/18 накладено арешт на грошові кошти в касі та на поточних рахунках, а також на інше майно відповідача (боржника) на загальну суму 1 151 840,25 грн.
1.2.3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.04.2018 у справі № 923/161/18 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Авалон ІНК" на користь ФОП Двойневського І.В. 1 133 950,00 грн основного боргу та судовий збір.
1.2.4. 21.05.2018 Головним державним виконавцем Корабельного РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56428345 з примусового виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018 у справі № 923/161/18, а 24.05.2018 - постанову про відкладення виконавчих дій до 31.05.2018.
1.2.5. У період з 01.06.2018 по 31.07.2018 виконавець не здійснював заходи примусового виконання ухвали про накладення арешту на грошові кошти в касі та на поточних рахунках, а також на інше майно відповідача (боржника) на загальну суму 1 151 840,25 грн.
1.2.6. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі № 923/161/18 апеляційну скаргу ТОВ "Авалон ІНК" задоволено. Рішення Господарського суду Херсонської області від 24.04.2018 скасовано. У задоволенні позовних вимог ФОП Двойневського І.В. відмовлено.
1.2.7. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.07.2018 скасовано заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою від 30.03.2018 у справі № 923/161/18.
1.2.8. 15.09.2018 Головним державним виконавцем Корабельного РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області на підставі вказаної ухвали суду від 31.07.2018 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
1.2.9. Постановою Верховного Суду від 25.10.2018 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2018, а рішення Господарського суду Херсонської області від 24.04.2018 у справі № 923/161/18 залишено в силі.
1.2.10. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.12.2018 у справі № 923/161/18 задоволено заяву ФОП Двойневського І.В. про поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 шляхом стягнення з ТОВ "Авалон ІНК" на користь ФОП Двойневського І.В. 28 265,27 грн судового збору.
1.2.11. 13.12.2018 Головним державним виконавцем Суворовського РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 57910634, ВП № 57910716 та ВП № 57910542 з примусового виконання наказів Господарського суду Херсонської області від 23.05.2018, від 19.11.2018 та від 05.12.2018 про стягнення 1 133 950,00 грн основного боргу та витрат зі сплати судового збору в судах усіх інстанцій.
1.2.12. 18.12.2018 державний виконавець за участю представника позивача склав акт, що ТОВ "Авалон ІНК" не здійснює підприємницьку діяльність за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 84, частина приміщень літери "А", площею 950 кв.м (магазин " Малина "), магазин зачинено.
1.2.13. 01.04.2019 Головним державним виконавцем Суворовського РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області в межах виконавчих проваджень ВП № 57910542, ВП № 57910634, ВП № 57910716 винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
1.2.14. Позивач стверджував, що не зміг отримати від боржника кошти, присуджені рішенням суду, внаслідок скасування Одеським апеляційним господарським судом законного рішення суду першої інстанції про задоволення позову у справі № 923/161/18 та нездійснення посадовими особами Корабельного РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області своєчасно і в повному обсязі виконавчих дій з метою виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018 у справі № 923/161/18 про забезпечення позову, тому завдана йому шкода в розмірі 1 214 124,02 грн (з яких: 1 133 950,00 грн - присуджена до стягнення сума боргу, 80 174,02 грн - судові витрати) має бути відшкодована державою відповідно до статей 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України.
1.3. Одеський апеляційний господарський суд у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, зазначаючи, що належним відповідачем у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної судом, може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 у справі № 910/5578/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019, у позові відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції, враховуючи висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 6-3139цс16, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № 61-1091св17, Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 14-90цс18 та від 21.11.2018 у справі № 14-399 цс18, зазначив, що Одеський апеляційний господарський суд, як орган, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у справі, за винятком випадків, коли суддя виступає як представник цієї установи, а не орган, що здійснює правосуддя.
2.3. Рішення суду інстанції мотивовано також тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Корабельного РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області та завдання цим шкоди позивачу, внаслідок чого за відсутності однієї із складових елементів цивільного правопорушення цивільно-правова відповідальність не настає.
2.4. Суд першої інстанції зауважив, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв`язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання стягувачем присудженого судом. Позивач не надав докази, які б вказували саме на причинний зв`язок між бездіяльністю державного органу та завданням шкоди, а також докази на підтвердження наявності у боржника коштів/майна на суму 1 133 950,00 грн станом на момент здійснення виконавчого провадження.
2.5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача 1 та завдання цим шкоди позивачу, внаслідок чого за відсутності однієї із складових елементів цивільного правопорушення цивільно-правова відповідальність не настає, а також з висновком, що належним відповідачем у цих спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
2.6. Постанову суду апеляційної інстанції, крім іншого, мотивовано тим, що:
2.6.1. позивач не оскаржував до суду бездіяльність державного виконавця в порядку статті 343 Господарського процесуального кодексу України, обравши спосіб захисту, який полягає у пред`явленні позову про відшкодування шкоди за рахунок державного бюджету, що є його правом. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази;
2.6.2. матеріали справи не містять доказів виконання державним виконавцем приписів частини 2, 4, 5 статті 13, статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо прийняття рішень та вчинення виконавчих дій, отже, бездіяльність державного виконавця суперечила наведеним нормам законодавства;
2.6.3. специфіка відшкодування шкоди державним виконавцем стороні виконавчого провадження у деліктних правовідносинах, які можуть виникати у зв`язку з неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця, вчиненими в межах виконавчого провадження, полягає у необхідності доведення не лише неправомірної поведінки державного виконавця, а і факту завдання шкоди стягувачу, яка у даних правовідносинах може розумітись виключно як така безповоротна втрата майна, яка настає у разі об`єктивної неможливості відновлення прав стягувача шляхом застосування інших можливих способів - процесуальних механізмів відновлення прав особи, які передбачені законом;
2.6.4. для висновку про наявність безпосереднього причинного зв`язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання стягувачем присудженого судом. При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду;
2.6.5. позивачем не надано суду доказів, які б вказували саме на причинний зв`язок між бездіяльністю державного органу та завданням шкоди, а доводи позивача щодо наявності причинного зв`язку ґрунтуються виключно на припущеннях;
2.6.6. позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у боржника коштів/майна на суму 1 133 950,00 грн станом на момент здійснення виконавчого провадження та відсутності інших осіб, які мають право на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, а доводи позивача, що такими доказами є роздруківка "залишки по групам на дату 26.02.2018" з переліком та вартістю товарів відхилені апеляційним господарським судом, оскільки ця роздруківка на має жодних належних ідентифікуючих ознак - ким вона складена, де знаходяться вказані "залишки", хто є їх власником тощо, і з її змісту неможливо встановити, що це товар саме ТОВ "Авалон ІНК". Крім того, даний перелік складений 26.02.2018, однак, ухвала про забезпечення позову прийнята 30.03.2018, а для примусового виконання пред`явлена 21.05.2018.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 06.01.2020 ФОП Двойневський І.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 910/5578/19, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 170, 1166, 1173 та 1174 Цивільного кодексу України, та дійшли помилкового висновку про відсутність причинного зв`язку між незаконним рішенням Одеського апеляційного господарського суду, бездіяльністю посадових осіб Корабельного РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області щодо нездійснення опису та арешту майна боржника та шкодою, завданою позивачу.
3.3. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції, погодившись із позицією суду першої інстанції щодо необхідності оскарження бездіяльності державного виконавця для встановлення складу правопорушення, не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
3.4. Одеський апеляційний господарський суд подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просив касаційну скаргу ФОП Двойневського І.В. залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.