ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 910/17261/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, скаржник, відповідач)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 (головуючий - суддя Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.),
у справі №910/17261/19
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - Банк, позивач),
до ОСОБА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
1. Історія та обставини справи
1.1. Банк звернувся з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
1.1.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.09.2007 Акціонерним комерційним банком "Київ", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд" укладено кредитний договір № 76/07.
1.1.2. 18.09.2007 для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 12.09.2007 №76/07 Акціонерним комерційним банком "Київ", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд" укладено іпотечний договір майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. та зареєстрований за № 371д.
1.1.3. Відповідно до пункту 2.1 іпотечного договору від 18.09.2007 на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передав в іпотеку майнові права на отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме майнові права на квартири загальною площею 5914,73 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, Святошинський район, вулиця Ірпінська 69-Б. Після завершення будівництва та отримання правовстановлюючих документів предметом іпотеки будуть квартири, майнові права на які за цим договором є предметом іпотеки.
1.1.4. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_1, майнові права на яку знаходиться в іпотеці ПАТ АБ "Укргазбанк", зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 10.07.2012.
1.1.5. У зв`язку з непогашеною заборгованістю ТОВ "Екобуд" перед Банком за кредитним договором від 12.09.2007 № 76/07 та враховуючи, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки та на яке можливе звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості, введено в експлуатацію, Банк звернувся до суду з цим позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за відповідачем, шляхом її продажу на прилюдних торгах.
1.1.6. Позивач вважає, що цей спір підвідомчий Господарському суду міста Києва, оскільки майно, на яке заявлено звернення стягнення, виступає забезпеченням за договорами, укладеними між юридичними особами.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 Банку відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1.2.1. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, місцевий суд дійшов висновку про те, що цей спір не відноситься до юрисдикції господарських судів та за ним може бути пред`явлений цивільний позов до відповідного суду загальної юрисдикції, оскільки відповідачем за даним позовом є фізична особа, яка не є ні стороною іпотечного договору від 18.09.2007, ні акціонером кредитора, боржника або поручителя.
1.3. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, Банк оскаржив її в суді апеляційної інстанції.
2. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду
2.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2019, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи касаційної скарги:
4.1. Апеляційний господарський суд:
4.1.1. дійшов помилкового висновку, що справа №910/17261/19 підпадає під юрисдикцію господарських судів, чим порушив норми статтей 20 та 175 ГПК України. Також, з урахуванням практики Великої Палати Верховного Суду (постанова від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц) щодо застосування частини першої статті 20 ГПК України та статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, за відсутності чіткого врегулювання питання юрисдикційності про відповідальність сторони акцесорного зобов`язання, у разі звернення кредитодавця за основним зобов`язанням до поручителя такі справи мають розглядатися з урахуванням суб`єктного складу сторін. Суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував цієї позиції Верховного Суду та залишив поза увагою той факт, що відповідачем у справі є фізична особа, яка не є ані стороною кредитного договору, ані стороною договору іпотеки, ані акціонером кредитора чи боржника та не є поручителем, а є лише власником квартири, набутої у встановленому законом порядку для проживання в ній;
4.1.2. безпідставно послався на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №910/9362/19, від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18 та від 19.03.2019 у справі № 904/2526/18, оскільки такі висновки суду надані щодо застосування інших норм права та у справах, в яких предмет, підстави позову, склад учасників, зміст позовних вимог є іншими, ніж у цій справі;
4.1.3. неправильно застосував положення статей 190, 575, 576, 583 Цивільного кодексу України та статей 5, 11, 17, 23 Закону України "Про іпотеку". Суд апеляційної інстанції не врахував, що на час укладення договору іпотеки майнові права не могли бути предметом іпотеки з огляду на вищевказані норми права. Наведене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 16.03.2016 у справі № 6-290цс16, від 23.03.2016 у справі № 6-289цс16; у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 523/1137/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 523/13452/15-ц, від 07.08.2019 у справі № 523/7001/16-ц, від 19.0.2020 у справі № 761/22265/17.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Банк заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
7.1. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції від 03.03.2020, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 про відмову у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України.