ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1029/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго"
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Крупника Р. В.
від 19.09.2019 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Данко Л. С., Мирутенко О. Л., Скрипчук О. С.
від 17.12.2019
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго"
про стягнення 310 643,37 грн, з яких 136 281,50 грн пені, 52 183,29 грн 3% річних та 122 178,58 грн інфляційних втрат.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.05.2020 № 29.3-02/887 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 914/1029/19 у зв`язку із відпусткою судді Студенця В.І.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 для розгляду справи № 914/1029/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Кролевець. О.А.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго" про стягнення 136 281,50 грн пені, 52 183,29 грн 3% річних та 122 178,58 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 6225/1718-ТЕ-21 від 10.10.2017 щодо своєчасної оплати поставленого відповідачу протягом жовтня 2017 року - квітня 2018 року природного газу на загальну суму 41 566 120,22 грн.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
10 жовтня 2017 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Постачальник) та Комунальним підприємством "Стрийтеплоенерго" (надалі - Споживач) укладено договір постачання природного газу № 6225/1718-ТЕ-21 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах Договору.
Згідно з пунктом 1.2 Договору природний газ, що постачається за Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до пункту 3.7 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.
Пунктом 6.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2018) передбачено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 Договору, укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання Споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів, тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, не змінює строків та умов розрахунків за Договором.
Відповідно до підпункту 4 пункту 6.3 Договору оплата за природний газ здійснюється таким чином: шляхом зарахування Постачальником коштів, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з Договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у Споживача за Договором. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за Договором.
Згідно з пунктом 8.2 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2018) у разі прострочення Споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 Договору, він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.
Пунктом 8.3 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2018) передбачено, що сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 Договору, підписання Споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за Договором.
Відповідно до підпункту 4 пункту 11.3 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2018) будь-які спільні протокольні рішення або надані Споживачем будь-які документи щодо оформлених та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами: не можуть бути використані для внесення змін до Договору; можуть бути застосовані до відносин за Договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до Договору.
На виконання умов Договору Постачальник за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року передав, а Споживач прийняв природний газ на загальну суму 41 566 120,22 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
За поставлений природний газ за Договором Споживач розрахувався у повному обсязі, однак з порушенням передбаченого умовами Договору терміну розрахунків.
Частина заборгованості у розмірі 15 382 628,78 грн, за отриманий згідно з Договором природний газ сплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", а інша частина заборгованості сплачена відповідачем за рахунок власних коштів.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 68 140,75 грн пені, 52 183,29 грн 3% річних, 122 178,58 грн інфляційних втрат, 4660,00 грн судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що:
- встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" порядок не передбачає зміну порядку та строків здійснення розрахунків між сторонами, а встановлює виключно порядок зарахування отриманих відповідачем бюджетних коштів на рахунки кредитора;
- всі грошові кошти, які надійшли позивачу за поставлений природний газ за Договором та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 зараховані позивачем правильно, у порядку черговості та згідно з підпунктом 4 пункту 6.3 Договору;
- відповідачем допущено прострочення внесення платежів у встановлений у пункті 6.1 Договору строк;
- нараховані позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат арифметично правильно, враховуючи те, що у Договорі сторони погодили нарахування сум передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України на суми сплачені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256;
- розрахунок розміру пені вчинено позивачем арифметично правильно, нарахування пені здійснювалося виключно на суми заборгованості, сплаченої власними коштами, а нарахування пені на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, позивачем не здійснювалося;
- враховуючи те, що згідно з оборотно-сальдовою відомістю за І півріччя 2019 року дебіторська заборгованість відповідача складає 23 056,00 тис. грн, відповідач не являється безпосереднім споживачем природного газу, що поставлявся за Договором, неспроможність відповідача самостійно оплатити отриманий природний газ (значна частина вартості сплачена державними коштами на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256), прострочення оплат відбулося не з прямої вини відповідача, станом на квітень 2018 року заборгованість за Договором була сплачена у повному обсязі, розмір пені, заявлений позивачем підлягає зменшенню на 50%.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Комунальне підприємство "Стрийтеплоенерго" просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково і стягнути з відповідача 17 595,65 грн пені, 3 615,54 грн 3% річних.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, статтю 193 Господарського кодексу України, статті 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 73, 74, 77, 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України;
- судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що з 01.01.2018 позивач є учасником розрахунків згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, тому порядок і строки розрахунків за Договором змінилися;
- судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що відповідач не міг впливати на своєчасність розрахунків за природний газ за Договором, тому відсутня його вина у простроченні платежів;
- судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувались докази у справі - акти, рахунки, банківські виписки, платіжні доручення, щодо дат, сум та призначень платежів;
- судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновки Верховного Суду у постановах від 31.05.2019 у справі № 924/296/18, від 03.10.2019 у справі № 914/2202/19.
6. Доводи учасників справи
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині своєчасної оплати отриманого природного газу за визначений період.
Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, виходили з того, що: частина заборгованості за отриманий згідно з Договором природний газ сплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, а інша частина заборгованості сплачена відповідачем за рахунок власних коштів; відповідач у порушення пункту 6.1 Договору допустив прострочення внесення платежів; встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету не змінює порядок та строки здійснення розрахунків між сторонами за Договором; суми 3% річних та інфляційних втрат нараховані позивачем, зокрема, і на грошові кошти, сплачені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, є арифметично правильними, з огляду на умови Договору; нарахування сум пені здійснювалося виключно на суми заборгованості, сплаченої власними коштами.
Однак, такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, з огляду на наступне.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з положеннями статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Згідно з положеннями частин 1-3 статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).