1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 344/14053/16-ц

провадження № 61-38791св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Пигель Любов Іванівна, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2018 року у складі судді Островського Л. Є. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 травня

2018 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Горейко М. Д.,

Ясеновенко Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_3, успадкувала 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1 . Власником іншої частини вказаного майна є ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_3 ).

Вказувала, що відповідач перешкоджає позивачу у користуванні вищевказаним майном, відмовляється поділити спірне домоволодіння, угоди про спосіб виділення частки між сторонами не досягнуто. Отже, ОСОБА_1 позбавлена можливості користуватися належним їй майном.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: поділити житловий будинок АДРЕСА_1 у натурі між сторонами; виділити ОСОБА_1 житлову кімнату № 1-4 площею 24,1 кв. м та житлову кімнату 1-3 площею 14,4 кв. м.

Після проведеної у справі експертизи ОСОБА_1 просила виділити

їй 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до висновку експерта.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 20 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що провести реальний поділ будинку з виділенням сторонам їх часток неможливо. Позивач не довела можливість поділу житлового будинку в натурі.

ОСОБА_2 є особою похилого віку, вдовою, проживає у спірному будинку, іншого житла немає, тому не може проводити будь-які добудови, перепланування та переобладнання до житлового будинку. Відповідач заперечила щодо проведення вказаних робіт та зазначила про неможливість сплати позивачу грошової компенсації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що з листа-відповіді Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26 квітня 2018 року, який поданий до суду апеляційної інстанції, вбачається, що вказаним органом місцевого самоврядування не надано дозволу на проведення переобладнання та перепланування спірного житлового будинку.

ОСОБА_2 є особою похилого віку, вдовою, проживає у спірному будинку, іншого житла немає, тому не може проводити будь-які добудови, перепланування та переобладнання до житлового будинку. В засіданні апеляційного суду представники відповідача заперечили про її згоду на проведення робіт та зазначили про неможливість сплати нею позивачу грошової компенсації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Пигель Л. І., просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову з урахуванням висновку експерта, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що під час вирішення справи суди взяли до уваги лише інтереси відповідача та не захистили порушені права та інтереси позивача (дочки спадкодавця), яка позбавлена права користуватися частиною належного їй житла.

Суди дійшли помилкового висновку, що запропонований варіант судової будівельно-технічної експертизи вимагає великого обсягу перепланувань та переобладнань, добудов, при яких порушуються інтереси всіх сторін.

Експерт запропонував варіант виділення позивачу 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 погодилася із запропонованим висновком експерта та просила суд виділити їй частку згідно з експертним висновком. При цьому позивач не заперечувала проти проведення відповідної перебудови за її рахунок.

Відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні майном, тому вона не може здійснити перебудови відповідно до запропонованого експертом варіанту поділу спірного майна. Також ОСОБА_2 не дає згоди на оформлення ОСОБА_1 частини земельної ділянки.

Позивач як співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що

є у спільній частковій власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4, подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами правильно враховано, що відповідач є особою похилого віку, вдовою, проживає у спірному будинку, іншого житла немає, тому не може проводити будь-які добудови, перепланування та переобладнання до житлового будинку. Відповідач як пенсіонер не має можливості сплатити позивачу грошову компенсацію в розмірі 1/6 її частки.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

07 грудня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. Вказане майно позивач отримала у спадок після смерті батька - ОСОБА_3

ОСОБА_2 є власником іншої частини домоволодіння

АДРЕСА_1 , а саме: 1/2 частина цього майна належить їй як частка у спільному майні подружжя, що підтверджується свідоцтвом про право власності; 2/6 частини вказаного майна належить їй у порядку спадкування після смерті чоловіка -

ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 жовтня 2017 року ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 становить 1 212 165 грн. Ринкова вартість 1/6 частки цього домоволодіння становить 202 027,50 грн. Виділ саме 1/6 ідеальної частки житлового будинку та господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 технічно не можливий. Технічно можливим є виділ частини житлового будинку, господарських будівель та споруд з відхиленням від ідеальної частки та розрахунком компенсації, яку повинна сплатити одна із сторін.

Експертом запропоновано варіант виділення ОСОБА_1 наступних приміщень: житлову кімнату № 1-4 площею 24 кв. м, неопалюване приміщення № 1-10 площею 6,6 кв. м. Також позивачу запропоновано надати будівлю теплиці (літ. "П") вартістю 18 909,77 грн. Криницю № 1, огорожу № 2 та ворота № 3 залишено у спільному користуванні співвласників.

Загальна вартість частки, яку пропонується виділити ОСОБА_1, складає 196 498,83 грн. Компенсація, яку повинен отримати позивач за відхилення від своєї частки, становить 5 528,67 грн.

Експертом зазначено, що при даному варіанті виділення частки необхідно провести наступні перепланування: закласти дверний проріз ніж приміщеннями № 1-2 та 1-4; закласти дверний проріз ніж приміщеннями

1-9 та 1-10; влаштувати дверний проріз на місці віконного у приміщенні

1-4; переобладнати частину горища та влаштувати сходи у приміщенні

1-4 у мезонін; влаштувати проектну прибудову кухні, санвузла та коридору; влаштувати перепланування систем опалення, газопостачання, електропостачання водопроводу та каналізації.

Листом від 26 квітня 2018 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомило ОСОБА_1 про можливість проведення робіт з добудови до будинку АДРЕСА_1 з облаштуванням окремого входу у цей будинок після отримання права власності чи користування земельною ділянкою або договору суперфіцію та права на виконання будівельних робіт.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено частиною першою

статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша, друга статті 319 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту