Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 209/4740/16-ц
провадження № 61-45936св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року в складі судді Решетник Т. О. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року в складі колії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, про визнання права на здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок на АДРЕСА_2 .
Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 грудня 2013 року у справі № 207/451/13-ц визнано вищевказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя, визнано за кожним з них право на 1/2 частку цього майна, припинено право власності ОСОБА_1 у спільній частковій власності, і на його користь стягнуто матеріальну компенсацію у розмірі 62 952,50 грн.
Разом з тим, житловий будинок на АДРЕСА_2 придбано 14 вересня 2001 року за договором купівлі-продажу, зареєстрованим на Придніпровській товарній біржі, за
6 000 дол. США, тому цей правочин не був нотаріально посвідчений. Проте ОСОБА_2 ухиляється від державної реєстрації права власності на вказаний будинок, щоб позбавити ОСОБА_1 можливості поділити це майно.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року у справі № 209/5206/13-ц визнано договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку
АДРЕСА_2 дійсним, з подальшою реєстрацією права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 . Проте, ОСОБА_2 продовжує ухилятися від реєстрації у встановленому порядку права власності на цей об`єкт нерухомості.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати за ним нарівні з ОСОБА_2 право на здійснення державної реєстрації права власності на спільний житловий будинок
АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги про визнання права за позивачем на рівні із відповідачем на здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно є необґрунтованими та безпідставними, оскільки чинним законодавством визначене коло осіб, які мають право звернутися до державного реєстратора та надати відповідний перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, тому відсутні підстави для задоволення вказаних вимог позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що позивачем не доведено наявність обставин та законних підстав вважати його суб`єктом права власності на спірне нерухоме майно. ОСОБА_1 не є стороною договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва - житлового будинку на
АДРЕСА_2 , укладений на Придніпровській товарній біржі 14 вересня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а питання про визнання вказаного нерухомого майна об`єктом права спільної сумісної власності не було предметом судового розгляду та позивачем не ставилось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний житловий будинок придбаний сторонами під час перебування у шлюбі та оформлений на товарній біржі на відповідача, тому це майно є спільною сумісною власністю подружжя, відповідно, позивач має право на реєстрацію цього майна у реєстраційній службі на рівні з ОСОБА_2 .
Разом з тим, судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано договір купівлі-продажу спірного будинку дійсним, проте ОСОБА_2 ухиляється від реєстрації в установленому порядку права власності на цей об`єкт нерухомості.
Здійснення дій, спрямованих на державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, є складовою частиною права володіння, тому кожен з подружжя має право на їх здійснення, якщо інший з подружжя цього не бажає.
Порушені права позивача підлягають захисту на підставі статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за аналогією закону і за аналогією права.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
12 лютого 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебували у зареєстрованому шлюбі з 13 жовтня 1989 року, який розірвано рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержиснька Дніпропетровської області від 25 грудня 2000 року.
Між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 14 вересня 2001 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого остання придбала незавершене будівництво житлового будинку загальною площею 132,1 кв. м, житловою площею 60,7 кв. м, яке знаходиться на АДРЕСА_2 . Відповідно до пункту 2 вищевказаного договору готовність незавершеного будівництва житлового будинку складає 91 %, що підтверджується довідкою-характеристикою Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації
від 15 червня 2001 року.
Згідно з пунктом 4 вищевказаного купівлі-продажу незавершене будівництво житлового будинку продано за 5 000 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року у справі № 209/5206/13-ц, яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, розташованого на
АДРЕСА_2 , укладений на Придніпровській товарній біржі 14 вересня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнано дійсним з подальшою реєстрацією права власності на будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року у справі № 209/5781/14-ц відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на житловий будинок на
АДРЕСА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня
2016 року рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог.
Під час розгляду справи № 209/5781/14-ц судами встановлено, що
ОСОБА_1 звертався до реєстраційної служби щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_2, якому листом від 31 грудня 2013 року роз`яснено, що зареєструвати право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 можливо на підставі поданої заяви
ОСОБА_2 як власника або заяви уповноваженої нею особи, з доданням необхідних документів.
Суди також встановили, що житловий будинок
АДРЕСА_2 відповідно до технічного паспорту має загальну площу 130,5 кв. м, житлову площу 60,7 кв. м та підлягає узаконенню та (або) введенню в експлуатацію.
Згідно з технічним висновком Державного підприємства "Проектний інститут "Дніпродзержинськцивільпроект" від 20 вересня 2017 року ступінь готовності житлового будинку знаходиться на
АДРЕСА_2 до експлуатації становить 100 %.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду