Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 554/8992/17
провадження № 61-43507св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 20 квітня
2018 року у складі судді Блажко І. О. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 24 липня 2018 року у складі колегії суддів:
Пилипчук Л. І., Бутенко С. Б., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєва Н. П. (далі - приватний нотаріус Полтавського МНО), про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_5, який є батьком ОСОБА_1, успадкував незакінчений будівництвом житловий будинок, з надвірними будівлями ( 53 % готовності ), що знаходиться на АДРЕСА_2 .
14 жовтня 2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9, укладений договір міни, відповідно до умов якого ОСОБА_5 обміняв квартиру АДРЕСА_3 на незакінчений будівництвом житловий будинок, з надвірними будівлями ( 82 % готовності), що знаходиться на АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 у порядку спадкування після свого батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Полтавського МНО Полєжаєва Н. П., про визнання права власності на спадкове майно.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 09 січня 1981 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У період шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_5 була набута квартира
АДРЕСА_3 , тому вона є їх спільною сумісною власністю та ОСОБА_2 належить Ѕ частина вказаної квартири як подружжю, а інша половина - підлягає спадкуванню у рівних частках (по 1/6) кожному із спадкоємців.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_2 просила суд визнати за нею права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 20 квітня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири № 48 загальною площею 45,9 кв. м, житловою площею 29,0 кв. м, у будинку АДРЕСА_3 , яка складається з кімнати № 6 площею 13,6 кв. м, кімнати № 5 - 15,4 кв. м, кухні № 4 - 5,4 кв. м, вбиральні № 2 - 0,9 кв. м, ванної кімнати № 3 - 2,2 кв. м, коридору № 1 - 5,3 кв. м, коридору № 7 - 1,3 кв. м, вбудованої шафи № 8 - 1,0 кв. м, балкону -
0,8 кв. м, у порядку спадкування після ОСОБА_5, померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частки квартири № 48 загальною площею 45,9 кв. м, житловою площею 29,0 кв. м у будинку АДРЕСА_3 , яка складається з кімнати № 6 площею 13,6 кв. м, кімнати № 5 - 15,4 кв. м, кухні № 4 - 5,4 кв. м, вбиральні № 2 - 0,9 кв. м, ванної кімнати № 3 - 2,2 кв. м, коридору № 1 - 5,3 кв. м, коридору № 7 - 1,3 кв. м, вбудованої шафи № 8 - 1,0 кв. м, балкону -
0,8 кв. м.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 24 липня 2018 року рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 20 квітня 2018 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що за час шлюбу вартість об`єкта за адресою: АДРЕСА_2, збільшилася на 54,7 %, що є істотним збільшенням, тому незавершений будівництвом будинок є спільним сумісним майном подружжя, який обміняно на спірну квартиру, що також належить до спільного майна подружжя. Таким чином, частка права власності ОСОБА_1 в порядку спадкування становить 1/6 спадкової квартири, а частка ОСОБА_2 - становить 2/3 частини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що незавершений будівництвом будинок, який був особистою власністю померлого ОСОБА_5 , не був визнаний рішенням суду спільною сумісною власністю подружжя. Таким чином, спірна квартира є особистою власністю спадкодавця, оскільки була ним отримана за договором міни, відповідно до умов якого він обміняв належний йому незавершений будівництвом будинок на спірну квартиру.
Доводи інших учасників справи
У січні 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 подали відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 13 червня 1996 року ОСОБА_5 отримав у спадок після померлої матері ОСОБА_10 майно, яке складається з незакінченого будівництвом жилого будинку (53 % готовності) на АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 0,21 кв. м. Крім того на вказаній земельній ділянці розташовані: літня кухня літ. "В", гараж літ. "Б", сарай літ. "б", сарай літ. "в", погріб літ. "в1", вбиральня літ. "Г", колодязь літ. "К1", що належали померлій ОСОБА_10 на підставі свідоцтва на забудову індивідуальної садиби від 01 жовтня 1974 року № 476, виданого Виконавчим комітетом Полтавської районної ради народних депутатів Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом
від 13 червня 1996 року № 36.
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі
з 09 січня 1981 року по день смерті ОСОБА_5 (
ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
За час перебування у шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за спільні кошти здійснювали добудову до незакінченого будівництвом житлового будинку, який було отримано у спадок ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки Комунального підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (далі - КП Полтавське БТІ "Інвентаризатор") від 17 вересня 2002 року готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна на АДРЕСА_2, складає 82 % і його вартість з урахуванням індексації становить 13 552 грн.
Таким чином, ступінь готовності спірного житлового будинку за час перебування у шлюбі збільшився на 29 % порівняно зі ступенем готовності станом на дату видачі свідоцтва про право на спадщину.
14 жовтня 2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9, укладений договір міни, відповідно до умов якого ОСОБА_5 обміняв квартиру АДРЕСА_3 на незакінчений будівництвом житловий будинок, з надвірними будівлями ( 82 % готовності), що знаходиться на АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
09 листопада 2016 року за заявами ОСОБА_1 (сина),
ОСОБА_1 (доньки) та ОСОБА_2 (дружини) на майно померлого ОСОБА_5, який був зареєстрований та постійно мешкав у квартирі АДРЕСА_3, була заведена спадкова справа № 89/2016.
12 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та на видачу свідоцтва на частку у спільному майні подружжя.
Постановою приватного нотаріуса від 09 жовтня 2017 року відмовлено ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з тим, що з поданих документів немає можливості встановити правовий режим належності спірної квартири на праві спільної сумісної власності померлому ОСОБА_5 та його дружині -
ОСОБА_2 . Спадкоємці на майно померлого ОСОБА_5 взаємної згоди щодо поділу спадкового майна не дійшли.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29 грудня 2017
№ 110 встановлено, що вартість незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_2, за період з 13 вересня 1996 року (набуття у власність в порядку спадкування) по 14 лютого 2002 року (відчуження у порядку міни) збільшилась. У порівнянні з вартістю станом на 13 червня 1996 року вартість незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_2, збільшилась на 54,7 %.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.