|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 648/1477/17
провадження № 51-1968 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Білик Н. В., Остапука В. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Руденко О. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12016230080001748, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Петрівка Генічеського району Херсонської області, жительки АДРЕСА_1 ), такої, що судимості не має,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за касаційною скаргою захисника Дубкова В. І. на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2018 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Херсонського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією 1/2 частини майна, яке є її власністю.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування її під вартою з 22-го по 24 лютого 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 22 лютого 2017 року близько 13:00, перебуваючи на території Державної установи "Білозерська виправна колонія № 105" (с. Дар`ївка Білозерського району Херсонської області) шляхом залишення в нижній частині дерев`яної табуретки, в кімнаті для короткострокових побачень вказаної установи збула наркотичний засіб - канабіс масою 23,39 г (у перерахунок на суху речовину).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати й закрити кримінальне провадження у зв`язку з недоведеністю винуватості засудженої. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на недопустимих доказах, отриманих у результаті провокації вчинення злочину. Також захисник посилається на те, що в судах першої та апеляційної інстанцій сторона обвинувачення не довела наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на придбання наркотичного засобу з метою збуту, що виключає кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 307 КК України.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто касаційний суд не перевіряє судові рішення у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
За ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, тобто з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він, по суті, порушує питання про перегляд судових рішень у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог статей 433, 438 КПК України не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин провадження, встановлених судами.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що місцевий суд, установивши обставини кримінального провадження та проаналізувавши зібрані органом досудового слідства докази, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з огляду на нижченаведене.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не визнала, однак не заперечувала факт про надання нею згоди на вчинення відповідних дій, а саме за винагороду пронести поза контролем на територію вказаної виправна колонії заборонені речі та на подальше їх приховування в кімнаті побачень цієї установи. При цьому вона вказувала на те, що здогадувалась, що це можуть бути наркотичні засоби.
Незважаючи на позицію засудженої місцевий суд проаналізував
і належним чином оцінив показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Показання зазначених учасників кримінального провадження місцевий суд правильно визнав об`єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються даними, що містяться: у протоколах огляду від 22 лютого 2017 року; у протоколі за наслідками зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01 березня 2017 року; у протоколі за наслідками аудіо, відеоконтролю місця від 01 березня 2017 року; у висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів Херсонського НДЕКЦ МВС України № 358-НР від 23 лютого 2017 року, на відеозаписах та додатках до вказаних протоколів, тощо.
З оскаржуваного вироку суду першої інстанції вбачається, що згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, на підставі чого дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу.
З урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судом, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною.
Крім того, захисник у своїй касаційній скарзі вказує на провокацію злочину з боку правоохоронних органів, а докази, на його думку, слід визнавати недопустимими, оскільки їх отримано внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд.
Перевіряючи доводи в касаційній скарзі захисника, щодо провокації злочину, колегія суддів дійшла висновку, що такий факт не знайшов підтвердження в результаті перевірки обставин кримінального провадження та дослідження доказів як у суді першої інстанції, так і апеляційної.
Як убачається з матеріалів провадження, викриття ОСОБА_1 було здійснено в ході проведення оперативних заходів, що проводились у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 16 листопада 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зокрема під час проведення негласних слідчих (розшукової) дій, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; аудіо, відеоконтролю місця з отриманими відповідними дозволами для цього. При цьому в зафіксованих телефонних розмовах ОСОБА_1 було висловлено намір здійснити збут наркотичних засобів у виправну колонію.
Разом із цим, підставою для внесення відомостей до ЄРДР 16 листопада 2016 року про злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, став рапорт о/у СКП Білозерського ВП ХВП ГУП в Херсонській області про те, що на території державної установи "Білозерська виправна колонія № 105" ОСОБА_1 збуває наркотичні засоби засудженому ОСОБА_5 . При цьому з оперативної інформації було відомо про відвідування ОСОБА_1 вказаної установи під приводом побачень із засудженим, а також про передачу йому наркотичних засобів у домовленому місці та подальший збут наркотичних засобів (а. п. 149-152, 153-156, том 1).