Постанова
Іменем України
22 травня 2020 року
м. Київ
справа № 573/2501/17
провадження № 61-44728св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
треті особи: Прокуратура Сумської області, Сумський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 04 травня 2018 року у складі судді Кліщ О. В. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 23 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Хвостика С. Г., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позову та рішень судів
21 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), треті особи: Прокуратура Сумської області, Сумський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - Сумський МВ УМВС України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії УМВС в Сумській області) про відшкодування моральної шкоди, завданої органом досудового слідства внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 21 квітня 2011 року по 29 грудня 2014 року він незаконно перебував під слідством і судом, загальна тривалість перебування становить 44 місяці та 8 днів, внаслідок чого зазнав моральних страждань.
Із урахуванням наведеного, позивач просив відшкодувати за рахунок Державного бюджету України шляхом списання Казначейством грошових коштів із рахунку державного бюджету на його користь у сумі 500 000,00 грн та витрат за надання юридичної допомоги у сумі 8 000,00 грн.
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 04 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.Стягнуто із Казначейства за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 170 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 8 000,00 грн. на відшкодування майнової шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування та суду у період із 21 квітня 2011 року по 29 грудня 2014 року позивач зазнав душевних страждань, що виразилися у погіршенні його відносин з оточуючими людьми, а також інших негативних наслідках морального характеру, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, чим завдано йому моральну шкоду, розмір відшкодування якої складає 170 000,00 грн. Крім того, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн, сплачені ним під час кримінального провадження за надання йому адвокатом юридичної допомоги.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 23 серпня 2018 року апеляційні скарги Казначейства, Прокуратури Сумської області задоволено частково. Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 04 травня 2018 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди змінено шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини рішення щодо цих вимог у такій редакції: стягнути із держави Україна на користь ОСОБА_1 шляхом списання коштів у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Казначейство 170 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 04 травня 2018 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди скасовано, провадження у справі у цій частині закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції викладене із порушенням законодавства України, тому вона підлягає змінні відповідно до статті 376 ЦПК України.
Закриваючи провадження в частині вимог про відшкодування майнової шкоди, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не звертався до слідчих органів із заявою про відшкодування майнових витрат, тоді як чинним законодавством передбачено, що вирішення питання про відшкодування громадянину коштів, витрачених у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги у кримінальній справі віднесено до компетенції відповідних органів, а не суду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду ОСОБА_2 від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
10 жовтня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.
На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2018 року Казначейство подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 04 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 23 серпня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у цій частині.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що на момент розгляду справи місцевим судом діяв Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень якого мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Казначейство не вчиняло щодо позивача жодних протиправних дій, тоді як незалучення судом органу, який заподіяв позивачу шкоду, як відповідача призвело до неправильного вирішення справи, переклавши відповідальність за заподіяну шкоду на Казначейство.
У жовтні 2018 року від Сумського МВ УМВС України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії УМВС в Сумській області надійшов відзив на касаційну скаргу Казначейства, у якому заявник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення.
У листопаді 2018 року від Прокуратури Сумської області надійшов відзив на касаційну скаргу Казначейства, у якому заявник просить змінити рішення судів попередніх інстанцій шляхом зменшення розміру відшкодування моральної шкоди.
У листопаді 2018 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу Казначейства, уякому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Казначейства не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
21 квітня 2011 року старшим слідчим Слідчого відділу Зарічного районного відділу Сумського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області) Шаповал О. І. порушена щодо ОСОБА_1 та невстановленої особи кримінальна справа № 11280517 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) згідно з постановою від 21 квітня 2011 року. Встановлено, що 16 квітня 2011 року у період із 15 год 00 хв по 15 год 30 хв ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою особою, перебуваючи в магазині " Грейс ", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, маючи вільний доступ з корисливих мотивів вчинили крадіжку грошей у сумі 8 150,00 грн, які належать ОСОБА_4, чим спричинили останньому майнової шкоди.
17 травня 2011 року старшим слідчим СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Шаповал О. І. порушена щодо ОСОБА_1 та невстановленої особи кримінальна справа № 11280517/2 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 353 КК України згідно з постановою від 17 травня 2011 року.
Постановою старшого слідчого СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Шаповал О. І. від 17 травня 2011 року кримінальні справи № 11280517 та № 11280517/2 об`єднані в одне кримінальне провадження № 11280517.
Постановою старшого слідчого СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Шаповал О. І. від 20 травня 2011 року виділено із кримінальної справи № 11280517 в окреме провадження кримінальну справу щодо невстановленої особи, яка за попередньою змовою із ОСОБА_1 вчинили крадіжку грошей ОСОБА_4 .
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 22 квітня 2011 року задоволено подання старшого слідчого СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Шаповал О. І. про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
21 квітня 2011 року о 16 год 45 хв у приміщенні СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 затриманий згідно з протоколом від 21 квітня 2011 року як підозрюваний у вчинені злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною першою статті 353 КК України.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 22 квітня 2011 року продовжено ОСОБА_1 строк затримання до 10 діб, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2011 року - до 15 діб.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05 травня 2011 року у задоволенні подання старшого слідчого СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Шаповала О. І. про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд.
29 квітня 2011 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України.
20 травня 2011 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною першою статті 353 КК України.
Відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 21 травня 2011 року старшим слідчим СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Шаповал О. І. накладено арешт на вклади, цінності та інше майно ОСОБА_1 .
Протоколом від 21 травня 2011 року встановлено відсутність майна, на яке може накладений арешт.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2012 року кримінальну справу щодо обвинувачення ОСОБА_1 за частиною другою статті 185, частиною першою статті 353 КК України направлено прокурору Зарічного району м. Суми для організації проведення додаткового розслідування.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 24 квітня 2012 року постанову Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2012 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.
Згідно постанови Зарічного районного суду м. Суми від 15 листопада 2012 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною другою статті 185, частиною першою статті 353 КК України направлено прокурору м. Суми для організації проведення додаткового розслідування. Запобіжний захід ОСОБА_1 залишений без змін - підписка про невиїзд.