Постанова
Іменем України
22 травня 2020 року
м. Київ
справа № 490/10718/16-ц
провадження № 61-39686св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2018 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позову та рішень судів
У листопаді 2016 року позивачі звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю.
Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що їм належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору міни, укладеного 21 жовтня 2014 року.
У цьому ж будинку розташована квартира АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Відповідачами протягом квітня 2016 року самовільно без належних дозволів та без належним чином оформленого проекту виконано реконструкцію їхньої квартири. Реконструкція виконана таким чином, що фактично має місце добудова мансардного поверху із захопленням частини даху над квартирою АДРЕСА_3 . Враховуючи, що роботи проведенні без дозвільних документів це створює загрозу нормальному проживанню їм та членам їх родини, крім того вони позбавлені можливості користуватися частиною даху над своєю квартирою.
Із урахуванням наведених обставин, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні частиною горища та даху над квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_4, ОСОБА_5 відновити дверний проріз, який існував до січня 2016 року для безперешкодного доступу до горищного приміщення у будинку літера "Б-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2018 року позов задоволено частково. Постановлено усунути ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкоди у користуванні частиною горища та даху над квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відновити дверний проріз, який існував до січня 2016 року для безперешкодного доступу для обслуговування вентиляційною системою, розташованою над приміщенням санвузлу квартири АДРЕСА_3 горищного приміщення спільного користування в будинку літер "Б-2", розташованого за адресою : АДРЕСА_4 .
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2018 року залишено без змін.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивачами доведено порушення їхніх прав на користування належним їм майном, відповідачі не надали доказів наявності отриманого у передбаченому законом порядку дозволу на переобладнання горищного простору над квартирою АДРЕСА_2 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду Хопти С. Ф. від 20 липня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
20 вересня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.
На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 31 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачі не є співвласниками частини другого поверху квартири АДРЕСА_7, їхні твердження про те, що відповідачі захопили належну їм частину даху є безпідставними. Вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю не підлягають задоволенню, оскільки реконструкція проведена відповідно до вимог чинного законодавства, всі роботи зі зміцнення зовнішніх стін і покрівлі виконанні у межах забудови, після проведення реконструкції відповідачами не створено будь-яких перешкод позивачам у користуванні власністю.
У січні 2019 року від ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5, уякому заявники просять відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, у ній не зазначено у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
Позивачі є власниками у рівних частках квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 21 жовтня 2014 року.
Відповідно до розпорядженням Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради від 16 серпня 2012 року № 238-р "Про готовність до експлуатації квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 " визнано готовою до експлуатації квартиру АДРЕСА_3, яка є чотирикімнатною, загальною площею 92,7 кв. м., житловою площею 56,10 кв. м; за правопопередником позивачів визнано право власності на реконструйовану квартиру із врахуванням надбудови житлової мансарди літер "Бмс", площею забудови 52,6 кв. м.
ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_7, яка розташована на 1, 2 поверсі одноповерхового будинку, складається з житлових кімнат, кухні, санвузлу та коридору, а також гардеробної у мансардному поверсі площею 27,9 кв. м.
У квітні 2016 року відповідачі здійснили реконструкцію покрівлі над квартирою АДРЕСА_7 із переобладнанням її в мансардний поверх та облаштуванням приміщення кімнати-гардеробної, площею 27,9 кв. м.
Постановою адміністративної комісії Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради від 18 травня 2016 року ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності за факт самовільного збільшення висоти стелі без наявних дозвільних документів у квартирі АДРЕСА_7 .
Відповідачами надані відповідні Технічні звіти про проведення технічного обстеження житлового будинку на АДРЕСА_8, відповідно до яких технічний стан квартири дозволяв проводити переобладнання горища під мансардний поверх і таке переобладнання можливе за затвердженим проектом і не впливає на технічний стан конструктивних елементів будинку. В 2017 році проведені інженерні-геологічні дослідження та розроблений Творчою майстернею архітектури "Проект" на замовлення відповідачів Робочий проект реконструкції квартири АДРЕСА_2 з надбудовою мансарди. Проте на час розгляду справи вказаний проект не погоджений в установленому законом порядку компетентними державними органами у сфері управління капітальним будівництвом та містобудування.